Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 512

Примітки
нається: “3 перед-історичних глибин”, разом сторін 34). Незадовго через місію пішлю
докінченнє. На друк має прислати гроші Кузів» (Листи Михайла Грушевського до
Кирила Студинського (1894-1932 pp.) / Упор. Галина Сварник. - Львів, Нью-Йорк,
1998. - С 152).
74 Див. уривки зі звітів ДПУ: Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Михайло Гру-
шевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924-1934. - К., 1996. - С. 136-137.
Згодом це повторив керівник українського ДПУ Всеволод Балицький, доповідаючи
членам Політбюра ЦК КП(б)У Кагановичу і Затонському в лютому 1927 року. Див.:
Там само. - С. 176. Судячи з оригінального звіту, ДПУ отримало цю інформацію
від дружини Лизанівського або від близької до неї людини.
75 Там само. - С. 179. Це твердження нагадує погляди Грушевського, висловлені в
листі до Студинського перед поверненням в Україну.
76 Там само.
77 Див.: Пиріг, Руслан. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924-
1934). - К., 1993. - С. 42.
78 Див.: Prymak, Thomas М. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. -
Toronto, Buffalo and London, 1987. - P. 225. Чекістські документи зі справи таємного
стеження за Грушевським див.: Пристайко Володимир, Шаповал Юрій. Михайло
Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924-1934. - К., 1996. - С. 170.
79 Див.: Там само. - С. 133. Відданість Грушевського старим політичним переконанням
засвідчено в численних таємних повідомленнях чекістів. Див.: Там само. - С. 136—
137 (6 березня 1925), с. 138-139 (15 грудня 1925).
80 Див. уривок з виступу Кагановича: Там само. - С. 182-183. Про неправомірність
застосування цих означень до Грушевського, його товаришів і працівників, а також
про різницю між смєновєховцями в Росії й Україні див.: Майстренко, Іван. Історія
мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. - Едмонтон,
1985. - С. 216-217.
81 Див.: Prymak, Thomas М. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. -
Toronto, Buffalo and London, 1987. - P. 182-183.
82 Див. згадку про цю групу у звіті ДП У від 15 березня 1924 року: Пристайко Володимир,
Шаповал Юрій. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924—
1934. - К., 1996. - С. 130. Грушевський писав з Відня до Студинського 23 вересня
1923 року, що отримав лист з України, де його інформують про дискусії в Києві
довкола виборів його президентом ВУАН. Він запевняв, що ніхто не запрошував
його очолити академію, що він не має наміру влаштовувати там чистку, як це
пропонують у листі з Києва, і що одиноке його бажання - повернутися до Києва та
продовжити роботу над історіями України й української літератури. (Див.: Листи
Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894-1932 pp.) / Упор. Галина
Сварник. - Львів, Нью-Йорк, 1998. - С. 124).
510