Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 469

Примітки до розділу другого
74 Див.: Грушевський, Михайло. Одна з легенд Хмельниччини: Хмельницький і
линчаївці / / Сборник статей в честь Дмитрия Александровича Корсакова. - Казань,
1913. - С. 510-513.
75 У листі подяки Корсаков також тішився тим, що отримав привітання від Гру-
шевського з «“зарубежной Руси”, составляющей нераздельное зтнически и исто-
рически целое с Русью по-Днепровской». Про погляди Корсакова на українське
питання свідчить той факт, що він не висловлювався подібним чином про «вели­
ку» і «південну» Росію. Див. лист Корсакова від 10 грудня 1913 року: ЦДІАК. -
Ф. 1235. - On. 1. - Спр. 303. - Арк. 340-341.
76 Див.: Филевич, Йван. Обзор главнейших сочинений и статей по западнорусской
истории за 1891 год / / Славянское обозрение. - 1892. - Т. 1. - С. 418-421.
77 Див.: Филевич, Йван. По поводу теории двух русских народностей. - Львов,
1902. - С. 17. Філевич народився в родині українського греко-католицького свя­
щеника на Люблінщині, але був переконаним прихильником всеросійської єд-
ности. Можливо, одиноке питання, у якому він згоджувався з Грушевським, - офі­
ційний план відокремлення Холмщини від колишнього Королівства Польського.
Коротку біографію Філевича див.: Славяноведение в дореволюционной России.
Биобиблиографический словарь. - Москва: Наука, 1979. - С. 340-341.
78 Істрін, якого обрали членом-кореспондентом Російської імператорської академії
наук 1902 року й академіком 1907-го, заступив Шахматова на посаді голови Від­
ділення російської мови і письменства у 1920 році. Цю посаду він обіймав до лік­
відації відділення 1930 року. Див. його коротку біографію: Славяноведение в до­
революционной России. Биобиблиографический словарь. - Москва: Наука, 1979. -
С. 168-169.
79 Другий виступ Климовича було заплановано на 30 березня. Див. його лист до
Грушевського від 20 березня 1905 року: ЦДІАК. - Ф. 1235. - On. 1. - Спр. 874. -
Арк. 5-8. Климович, який особисто знав Михайла Драгоманова, згодом, за
Центральної Ради служив заступником міністра юстиції і був убитий більшовиками
1920 року. Його коротку біографію див.: Encyclopedia of Ukraine / Ed. Volodymyr
Kybijovyc and Danylo Husar Struk: 5 vols. - Toronto, 1984-1993. - Vol. 2. - P. 567.
Див. також коментар Сергія Білоконя у кн.: Синявський, Антін. Вибрані праці. -
К.: Наукова думка, 1993. - С. З77. Опонент Климовича Боріс Ляпунов, член-ко-
респондент Російської імператорської академії наук від 1907 року й академік від
1923-го, опублікував доповідь 1919 року під назвою «Единство русского язьїка в его
наречиях», де суголосно Петру Струве заявив: «Ясно,нто русский литературний
язик єсть общерусское д о с т о я н и е Стаття ввійшла до «Сборника статей по мало-
русскому вопросу» (див.: Трудьі подготовительной по национальньїм делам комис-
сии. Малорусский отдел. - Одесса, 1919. - Вьіп. 1: Сборник статей по малорусскому
вопросу). Передрук: Украинский сепаратизм в России. Идеология национального
раскола / Сост. М. Б. Смолин. - Москва: Москва, 1998. - С. 385-398.
зо*
467