Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 441

Примітки до розділу першого
повідав за розклад іспитів і міг вплинути на їхній результат. Див. його картку-
листівку Грушевському з повідомленням, що маґістерський іспит призначено на
19 травня 1892 року (ЦДІАК. - Ф. 1235. - On. 1. - № 303. - Арк. 2-3). Грушевський
згадує в. щоденнику про цю листівку (див.: Грушевський, Михайло. Щоденник
(1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда Зашкільняка. - К., 1997. - С. 160), він переживав
про можливі перешкоди з боку Флорінського (див.: Там само. - С. 56, 68, 192).
73 Голубовский, ГОтр. История Северской земли до половиньї XIV века. - К., 1881.
74 Молчановский, Никандр. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. - К.,
1885.
75 Багалей, Дмитрий. История Северской земли до половиньї XIV ст. - К., 1882.
Коментуючи пізніше монографію про Київську землю, Багалій написав, що його мо­
лодший колеґа «явився: окрасою» школи Антоновича. Див.: Багалій, Дмитро. Акад.
М. С. Грушевський і його місце в українській історіографії (Історично-критичний
нарис) / / Червоний шлях. - 1927. - № 1. - С. 167.
76 Зашкільняк, Леонід. М. С. Грушевський у Київському універс итеті (1886—
1894 pp.) / / Грушевський, Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда
Зашкільняка. - К., 1997. - С. 230-231.
77 Грушевський, Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда Зашкільняка. -
К., 1997. - С. 94 (22 лютого 1891 року).
78 Там само. - С. 169 (22 травня 1892 року).
79 Возняк, Михайло. Ол. Кониський і перші томи «Записок» (з додатком його листів
до Олександра Дукарева) / / ЗНТШ. - 1929. - Т. 150. - С. 375. Пор.: Зашкільняк,
Леонід. М. С. Грушевський у Київському університеті (1886-1894 pp.)// Грушевський,
Михайло. Щоденник (1886-1894 pp.) / За ред. Леоніда Зашкільняка. - К., 1997. -
С. 251-252.
80 Грушевський, Михайло. Автобіографія 1906 року// Великий українець: матеріали
з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. П. Демиденко. - К.: Веселка,
1992. - С. 200. Угода між польськими владними колами Галичини й українськими
(русинськими) народовцями, про яку згадує Грушевський в автобіографії, розпо­
чала «нову еру», проголошену народовцем-депутатом Галицького сейму Юліяном
Романчуком у листопаді 1890 року. Серед результатів цієї «нової ери» - відкриття
катедри української історії у Львівському університеті, щорічні урядові субсидії
Науковому товариству ім. Шевченка, стипендії для українських науковців, засну­
вання двомовної вчительської семінарії в Самборі, відокремлення в Перемишлі
української гімназії від польської та заснування чотирирічних україномовних шкіл
у Львові, Станіславові й Тернополі. Див.: Чорновол, Ігор. Польсько-українська
угода 1890-1894 pp. - Львів, 2000.
81 Про українські катедри у Львівському університеті й конкуренцію між панівною
польською академічною спільнотою й українською професурою та студентством
439