Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 421

Додаток. Слідами останнього тому «Історії»
ніше, дістала доступ до матеріялів історичних установ, що зберігалися в
академії. У червні 1933 року небіж Грушевського Сергій Шамрай допра­
вив частину архіву історика з академії на його квартиру, але невдовзії
самого Шамрая заарештували і матеріяли повернули23.
Під час арешту Катерини Грушевської в липні 1938 року енкаведис-
ти конфіскували всі рукописи, які зберігалися на квартирі Грушевських.
Удова історика Марія Грушевська писала: «Все було перевернуто догори
дном, все змішано - рукописи, замітки, виписки - так, що пропала до­
вга, напружена праця. Частину цих паперів висипали у мішок і вивезли,
частину перенесли у кабінет-бібліотеку покійного чоловіка, наказавши
мені відкрити його, і опечатали після»24. Катерину Грушевську зааре­
штували і вперше обшукали квартиру 10 липня 1938 року. 23 серпня від­
бувся наступний обшук, було зконфісковано книжки й інші матеріяли25.
Численні рукописи Грушевського, які вдалося повернути, зберігалися
на той момент у квартирі. У квітні 1939 року Катерина клопоталася
перед членами військового трибуналу, який засудив її до восьми років
ув’язнення, про збереження матеріялів Грушевського, зконфіскованих
під час її арешту. Трибунал погодився передати матеріяли в Академію
наук для оцінки і можливого використання в науковій роботі26.
Не зрозуміло, чи виконали цю обіцянку. У червні 1941 року Кате­
рина в листі до матері з ув’язнення питала про долю конфіскованих
книжок і паперів. Її особливо непокоїла доля руко пису VI тому «Історії
української літератури», що на момент її арешту зберігався в Інституті
літератури, де вона числилася науковим працівником. Катерина питала
матір і про рукописи, які вона передала в академію27, серед них мо­
гло бути і щось із написаного Грушевським у Москві. Постає питання:
тексти, про які питала Катерина, - це перша частина VI тому «Історії
української літератури», яку Грушевський передав до друку на початку
1931 року28, чи цілий шостий том, до якого входили розділи, написані
ним у Москві? Найімовірніше, Катерина мала на увазі цілий том. Олек­
сандр Білецький, який після смерти Грушевського рецензував рукопис
першої частини цього тому, рекомендував видати і другу частину, ко­
тра, як випливає з рецензії, доводила історію української літератури
«до последних десятилетий XVI11-го века»19. Білецький згадував про
другу частину цього тому і в пізніших своїх працях, але інших доказів
її існування немає. За браком надійних свідчень видавці першої частини
тому, яка врешті-решт побачила світ 1995 року, сумнівалися, чи існує
друга частина взагалі30.
27*
419