Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 422
Додаток. Слідами останнього тому Історії»
Питання, яке слід порушити у зв’язку з майбутніми пошуками мос
ковських матеріялів Грушевського, - якою мовою їх написано. Пер
ша думка - Грушевський писав українською. Зрештою, якою ще мовою
можна дописувати україномовну «Історію української літератури»? Од
нак питання не таке просте, як здається. Є свідчення, що останні праці
Грушевський міг писати російською. Добре відомо, що окремі його то
гочасні статті написано російською і надруковано в російських акаде
мічних журналах. За повідомленнями енкаведистів, це навіть викликало
невдоволення київської інтелігенції, і родичі історика мусили боронити
його від закидів у непатріотизмі. Відповідаючи на питання, чому україн
ський академік Грушевський не писав свої праці українською, а надси
лав у Ленінград друкувати їх російською, Сергій Шамрай нібито сказав:
«дивно було б, якби М. С. після всього, що з ним зробили на Україні,
вчинив інакше»31.
Шамрай, можливо, мав на увазі, що Грушевський не хотів, аби його
матеріяли друкувалися у виданнях ВУАН після всіх чисток у ній. Але
тут ішлося не так про бажання Грушевського публікувати результати
своїх досліджень в Україні, як про те, що академія не брала його праці
до друку. Зрештою, після його арешту зупинили вихід першої частини
VI тому «Історії української літератури», така сама доля спіткала його
статті й рецензії, підготовані до друку в журналі «Україна»32. У Москві
Грушевський постійно й безуспішно намагався роздобути запрошення
на засідання ВУАН, без якого він не міг поїхати з Москви до Києва33.
Якщо Грушевський справді хотів опублікувати свої нові праці, то міг
розраховувати лише на центральні (російські) видавництва, а тому мав
подавати рукописи російською мовою. Свідчення, що такий вибір стосу
вався й «Історії української літератури», прозвучало в листі Катерини
Грушевської до матері у червні 1941 року: «Напиши т о же не знаешь ли
что случилось с Томом VI, которьій находился в И нституте, и с дру
гими теми рукописями, которьіе я сдала в Академию? И не сльтала
ли т и чего-нибудь о переводе шестого т о м а?»34. Чи Катерина мала
на увазі переклад з російської? Чи, ймовірніше, ішлося про переклад з
української на російську? Можливо також, що вона планувала опублі
кувати батькову працю, написану українською, в російському перекладі.
Якщо VI тому «Історії української літератури» не було серед руко
писів, конфіскованих під час арешту Катерини Грушевської, то які саме
папери Грушевського забрали? Чи могли серед них бути нові розділи
«Історії України-Руси»? Чи задовольнив військовий трибунал Катери-
420