Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 402

Частина друга. Нація і клас
перебільшувати політичні мотиви в історичних поглядах Грушевського,
а ще й знайти в них те, що відповідало б головним моментам політич­
ної кампанії проти історика в офіційній пресі. Він продемонстрував
достатню гнучкість і винахідливість, каючись у власних «помилках»,
і, ймовірно, без особливих докорів совісти викривав ідеологічні хиби
Грушевського.
Трафаретні політичні обвинувачення бралися з передових статтей.
Науковці, «каючись», могли просто вставити свої імена, імена своїх вчи­
телів або колеґ у наперед задані кліше. У дусі часу, Окиншевич викривав
«державницькі» і «національно-демократичні» погляди Грушевського,
які, мовляв, служили ідеологічним ґрунтом для створення української
буржуазної держави під час революції і майбутніх спроб буржуазної
реставрації. В совєтському політичному жарґоні початку 1930-х років
термін «національно-демократичний» мав особливо неґативні конотації,
ледь не такі самі, як «фашистський». Окиншевич старався так Грушев­
ського не характеризувати (убезпечуючися зокрема від можливих зви­
нувачень у тому, що колись поділяв його «фашистські» погляди), але
не забув указати, що в емігрантських працях національно-демократичні
концепції Грушевського мають тенденцію вироджуватися в націонал-
фашистські, як-от у Липинського, Ростислава Лащенка, Сергія Шелухі-
на і Вячеслава Заїкін а182.
Процес перетворення в совєтській марксистській літературі про
Хмельниччину ідей Грушевського з «національно-демократичних» на
«фашистські» завершив той-таки Федір Ястребов, який рецензував пер­
шу книгу IX тому «Історії України-Руси» 1929 року. У 1934-му він на­
писав розлогу рецензію на книгу другу цього тому. Уже назва рецен­
зії - «Націонал-фашистська концепція селянської війни 1648 року на
Україні» - свідчила про новий етап офіційної демонізації Грушевського,
а також про остаточний тріюмф концепції «селянської війни» в марк­
систській історіографії Хмельниччини183. В рецензії Ястребов не обмеж­
ився критикою ідей Грушевського, як це було 1930 року, а й покаявся
у власних «помилках» в інтерпретації Хмельниччини. Він зізнався, що
поділяв окремі ідеї Миколи Скрипника про повстання й, услід за Сухи-
но-Хоменком, уважав його «великою буржуазною революцією». (Обох
на той час осудила влада.)
Про характер повстання Хмельницького Ястребов писав, що відколи
він уперше рецензував «Історію» Грушевського, це питання «було оста­
точно вирішено» і «доведено, що цей революційний рух був селянською
400