Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 399
Розділ 6. Клас проти нації
терпретацією Грушевським доби Хмельницького. Ястребов спробував
звести докупи всі наявні марксистські трактування повстання тією мі
рою, якою вони не суперечили одне одному. Для всіх українських
істориків-марксистів відправною точкою в написанні історії України
були праці Покровського. Ястребов стверджував, що короткий розділ
Покровського про повстання Хмельницького краще розкриває його
справжнє значення, ніж грубий том Грушевського. Тому своє бачення
доби Хмельницького він виводив з теорії торговельного капіталізму
Покровського й означав Хмельниччину як революцію епохи торговель
ного капіталізму. Аналізуючи її причини, він спирався також на ідеї
Яворського й Сухино-Хоменка173 і називав два головних чинники рево
люції: конкуренція між великими польськими і дрібними українськими
землевласниками та боротьба українського торговельного капіталу з
польськими, єврейськими та іншими іноземними конкурентами. Від
мінності між українською марксистською історіографією і працями
Грушевського Ястребов підсумував так: «Отже для акад. Грушевсько
го революція 1648-54 pp. це революція національна, що йшла до на
ціонального визволення України з-під Польщі. Він зовсім не бачить
клясової буржуазної сутности цієї революції. Для нас ця революція є
одна з багатьох революцій, що їх пророблював торговельний капітал
в різних країнах світу. Революція 1648-54 pp. знищила рештки феода
лізму на Україні, розчистила шляхи до розвитку торговельного капі
талу, що йому великі перешкоди ставило магнатське землеволодіння,
польський торговельний капітал і напівфевдальна польська держава з
її шляхетським партикуляризмом»174.
Ястребов намагався пов’язати бачення Грушевським повстання
Хмельницького з його нібито антисовєтською політичною програмою.
Він цитував одне з газетних інтерв’ю історика, де той сказав, що речі,
про які можна було лише мріяти в часи Хмельницького, тепер стають
реальністю. З політичного погляду, Грушевський висловився цілком ко
ректно. Але Ястребов у найкращих традиціях ідеологічного цькування
витлумачував його слова як політичне невдоволення режимом. Він пи
сав: «Невже ж тоді носії революційних ідей (чи там “мрій”) думали про
соціялізм? Зовсім ні. А Грушевський ніде в своїх творах взагалі, і в по
ловині ІХ-го тому “Історії” зокрема не протиставляв своїх поглядів по
глядам верхівки тодішньої, він їх сам вважав за справжні і революційні
“мрії”. Значить тепер, за Грушевським, здій снюється те, про що мріяли
397