Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 395
Розділ 6. Клас проти нації
й, очевидно, на думку інших істориків-марксистів, Грушевському було
місце в ДПУ, а не на історіографічній дискусії.
Демонтаж національної парадигми
Нападки на Яворського у Москві та його поразка в харківській
дискусії тяжко вдарили по ідеї незалежности українського історично
го наративу. Цьому передував наступ 1927 року на концепцію історії
КП(б)У Мойсея Равича-Черкаського, яка ґрунтувалася на ідеї, що ко
рені й історія комуністичного руху в Україні відмінні від російського.
Равич-Черкаський бачив два джерела українського комунізму - біль
шовизм і боротьбизм161. Засудження його теорії означало, що надалі
історію КП(б)У не можна розглядати окремо від ґранд-наративу росій
ського комунізму. Офіційна боротьба з «яворщиною» поклала край і
уявленням про українську революцію як окрему від російської. За від-
сутности осібного наративу історії комуністичної партії і революційно
го руху незалежність самого «українського історичного процесу» було
поставлено під серйозний сумнів.
Усі ці новації в марксистському тлумаченні історії України супро
воджувала істотна зміна в офіційному ставленні до Грушевського. До
1929 року марксистські критики хоч і нападалися на його немарксист-
ську методологію, але науковий доробок його шанували. Дехто, як-от
Покровський і Рубач, уважали, що він розвиває федералістський підхід
Миколи Костомарова до української та російської історії. Інші, подіб
но до Яворського, бачили в ньому справжнього народника, який щиро
цікавиться історією народних мас. Після 1929 року критики історика
повністю забули про будь-які позитиви і наголошували винятково його
«помилки».
Нова ідеологічна кампанія, цього разу спрямована головно проти
Грушевського, розгорнулася на початку 1931 року. Вона була прямо
пов’язана з арештом історика в березні 1931-го і призвела до знищення
історичних установ ВУАН. Поштовхом до неї стала стаття Трохима
Скубицького «Классовая борьба в украинской исторической литерату-
ре», опублікована московським журналом «Историк-марксист» восени
1930 року162. Скубицький, котрий переїхав з Дніпропетровська до Мо
скви завершувати марксистську освіту, різко розкритикував українських
істориків узагалі163 і Грушевського зокрема за націоналізм і шкідницьке
393