Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 387

Розділ 6. Клас проти нації
запропонував дати йому можливість зачитати і другу доповідь. Однак
Покровський не приєднався до цієї ідеї, і друга доповідь Яворсько-
го на конференції так і не прозвучала127. За кілька місяців вона стала
відправним пунктом у дискусії українських істориків-марксистів, ко­
трі засудили схему Яворського як немарксистську і націоналістичну,
тим самим поховавши самб поняття окремого марксистського наративу
української історії.
Виступ Покровського й Ґоріна проти українських істориків на Пер­
шій всесоюзній конференції в Москві став ґрунтом для політичної кам­
панії проти Яворського та його споборників в Україні. Наслідки конф­
ронтації Покровського і Яворського проявилися не одразу. Українське
керівництво начебто й далі підтримувало Яворського. В лютому 1929
року він отримав ступінь доктора з історії культури, а в червні того са­
мого року його обрали дійсним членом ВУАН128. Навесні 1929 року він
опублікував чимало листів і нотаток у харківському журналі «Прапор
марксизму», виклавши своє бачення конфлікту з Ґоріним, і головною
причиною незгод назвав модель майбутньої організації істориків-марк­
систів. У цих публікаціях Яворський засуджував Ґоріна й нападав на
Покровського з кількох теоретичних питань, зокрема й національно­
го129. Тоді якраз у Москві критикували теорію Покровського про тор­
говельний капіталізм130, і Яворський, мабуть, сподівався взяти гору. Не
чекаючи нічого поганого, він охоче пристав на ініціятиву Українського
інституту марксизму-лєнінізму в Харкові прилюдно обговорити його
нову схему української історії.
Дискусія відбулася на засіданні інститутського відділу історії у
травні 1929 року і тривала з перервами п’ять днів. На початку Яворський
виголосив доповідь, у якій не лише представив власну схему української
історії, а й розкритикував схему російської історії Покровського. Його
позицію підтримала низка його учнів, зокрема Володимир Сухино-Хо-
менко і Василь Десняк. Однак Яворський програв битву, а врешті-решт
і цілу війну. Гуревич і Рубач, які підтримували його в Москві, в ході по­
леміки під явним впливом групи Покровського обернулися проти нього.
Відповідно до лінії, яку накреслили на конференції Покровський і Ґо-
рін, Яворського суворо розкритикували за «помилки» й інші учасники
дискусії131.
У чому ж полягали головні елементи нового марксистського нарати­
ву української історії, пропонованого Яворським? Судячи з нотаток до
виступу (перший день дискусії не застенографували)132, він заявив, що
дореволюційна українська історіографія не вирішила проблему схеми
25-11-349
385