Розділ 6. Клас проти нації
дигма перетворилися на серйозну зброю проти українських істориківмарксистів. Він не тільки звинуватив Гуревича, що той підпав під вплив Грушевського, а й використав ім’ я останнього, аби переконати учасників конференції створити « спільний фронт » російських і українських істориків-марксистів. Покровський заявив, що Мілюков і Грушевський схоже розуміли революцію 1917 року. На його думку, Мілюков сподівався на селянське повстання проти совєтської влади- як і решта політичних емігрантів незалежно від того з України вони чи з Росії. Такі аргументи привели Покровського до висновку, що контрреволюція об’ єднала сили на історичному фронті і настав час мобілізуватися й історикам-марксистам. Свої погляди він сформулював так: « 9 т о т єдиний фронт исторической контрреволюции, товарищи, показивает, что нам нужно установить твердий и єдиний фронт русских и украинских историков, может бить, на время даже позабив украинские, белорусские и великорусские, как вьфажаются, традиции » иг.
Заклик Покровського об’ єднати зусилля істориків-марксистів звучав мало не як заклик повернутися до передреволюційної єдности « російської » історіографії, хіба що чільний російський історик-марксист уживав не національні, а класові поняття. Покровський постійно повторював, що національний чинник другорядний порівняно з класовим. У цьому контексті панросійські елементи у працях російських істориківмарксистів він називав не проявами великодержавницького шовінізму, як Гуревич, а своєрідним непорозуміннями. Він стверджував, що історики-марксисти повинні цікавитися соціяльними витоками ідеології декабристського руху в Україні, а не національним походженням окремих декабристів. Щодо національних ідеологій він зазначив:
Но, товарищи, кроме втих идеологий, есть еще одна идеология, которая називаєшся марксизмом и которая давним-давно все зт и национальние идеологии упразднила. Марксизм знает только классовую идеолошю. Правда, в зтой классовой идеологии встречается национальное преломление, но в основе лежит все-таки класе.... Позтому, когда тов. Гуревич заговорил так решительно о проявлении великодержавности у М. В. Нечкиной, то он невероятно перегнул палку, чрезвьічайно ее перегнул. И если такого рода перегиби палки возможни, то зт о лучше всего обьясняет влияние Грушевского до сегодняшнего днят.
Як випливало з виступів Покровського на конференції, справжній історик-марксист мав не просто підпорядковувати національне класовому, а міг цілком його ігнорувати. Заперечення цих поглядів автоматично
383