Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Розділ 6. Клас проти нації шевського до марксизму, на думку Рубача, тимчасове, бо в кінцевому підсумку він спирає свою схему української історії на ту саму держав ницьку ідею, тільки тепер у національному забарвленні. Отже, доходив висновку Рубач, для Грушевського нація не історичний, а вічний фено мен, чия історія разом з історією національного руху служить стерж нем и вьісшей целью» його досліджень70. Рубач вітав деконструювання Грушевським традиційної схеми «рус- скої» історії, зокрема високо цінував його критику поґодінської те орії. Опонуючи Поґодіну, він услід за Грушевським стверджував, що «история Киевского государства принадлежит в основном. в первую очередь, истории украинского народа». Водночас він не погоджувався, ніби «великорусский народ не имеет непосредственного отношения к истории киевского периода»71, бо гадав, що корені історії російського народу теж слід шукати в історії києворуської держави, і стиверджував: «Правильное стремление доказать самостоятельность украинского народа... привело Грушевского к неправильному отрицанию злементов значительной родственности в историческом и доисторическом про- шлом обоих народові71. Рубач підтримав тезу Грушевського про те, що Галичину та Волинь, а не суздальські та володимирські землі слід ува жати головними спадкоємцями Київської держави, але закидав істо рикові, що той, мовляв, нехтує історичні зв’язки між двома частинами Русі73. Рубач схвалював критику Грушевським не лише російських, а й українських історичних мітів, зокрема теорію києворуського поход ження українського козацтва74. Йому подобався й висновок про те, що козацька революція (тобто повстання Хмельницького) зазнала поразки, бо старшина зрадила національні інтереси України та соціяльно-еконо- мічні інтереси народних мас75. Критикуючи методологічну парадигму історика, Рубач писав: «Гру- шевский в основном, несмотря на понимание им роли жономического фактора и классовой борьбьі,остается идеалистом», а докази вбачав у відкиданні Грушевським історичного матеріялізму, в його «еклектиз мі» й застосуванні етичних критеріїв при оцінці історичних подій. Ще Рубач ставив під сумнів розуміння Грушевським ролі класової боротьби в історії та стверджував, що у працях до 1917 року історик розглядав селянство як недиференційовану соціяльну групу й ігнорував її кла сову неоднорідність. Не забув Рубач зауважити й критичне ставлення Грушевського до марксизму, вважаючи це «безоглядним абстрактним упрощенством»76. Однак те, що він помітив позитивні елементи у п ра 367

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 369