Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 366

Частина друга. Нація і клас
допоміжних дисциплін, словом, кваліфікації, якої бракувало більшості
істориків-марксистів. Класовий метод - одинокий ключ, яким марксис-
ти-неофіти хотіли відкрити «старожитнє» минуле і часто зловживали
ним у запеклій боротьбі з фахово краще вишколеними «буржуазними»
істориками.
Марксистський наратив 1920-х років писали автори з благеньким
історичним вишколом, вони не дотримувалися навіть мінімальних стан­
дартів наукового ремесла. Згодом цей наратив або відкидали, або істот­
но трансформували, аби він більш-менш відповідав фаховим критеріям.
На той час наратив української історії Яворського, попри всі свої вади,
зажив власним життям, на нього працювали багатотисячні наклади під­
ручників, памфлетів і статтей, тексти учнів та епігонів історика. Цей
наратив допоміг створити нову совєтську українську ідентичність, гли­
боко закорінену в ідеї існування окремого українського народу/нації.
Цю ідентичність, подібно до історичного наративу, який конструювали
і популяризували Яворський з учнями, надихало і обґрунтовувало сам£
існування совєтської української держави. У промовах її очільників Со-
вєтська Україна поставала П’ємонтом, що принесе соціяльне й націо­
нальне визволення іншим українським територіям, які, допоки вибухне
світова революція, перебувають під владою іноземних буржуазних дер­
жав62.
Мирне співіснування
У травні 1929 року Михайло Рубач, учень Міхаіла Покровського і
один із чільних тогочасних українських істориків-марксистів, надіслав
до ЦК КП(б)У звіт про дискусії серед українських істориків-марксистів.
Теми, що їх обговорюють партійні історики, він поділив на дві: перша -
самостійний характер української історії, друга - зміст українського
«історичного процесу». «Первьш вопрос о самостоятельности украин-
ской истории, о самостоятельности по отношению к истории России,
Польіии,Белоруссии,- писав Рубач, - в основном функционально зави-
сит о т того или иного решения украинского национального вопроса в
т о т или иной период истории. Поскольку украинский народ являєшся
народом самостоятельним, т о и история его являєшся совершенно са-
мостоятельной». Підсумовував він так: «Самостоятельность украин-
ской истории в разлинних интерпретациях, зтнографической, террито-
риальной и социально-економической, признают и М. С. Грушевский, и
364