Частина друга. Нація і клас
означатиме владу української дрібної буржуазії, інтелігенції і куркулів, а вже 1923 року вимагав більших прав республікам. Сталін навіть обвинувачував його в тому, що він пропонує конфедерацію, а не союз совєтських республік36. Раковський очевидно сповідував « інтернаціоналістську » логіку, за яку виступало багато впливових членів партії і згідно з якою світова революція ще попереду. А якщо світові судилося стати конґломератом незалежних комуністичних республік, то чому Україні не бути однією з них? Схоже, приймаючи таку аргументацію, Раковський намагався убезпечити і унезалежнити від центру свої позиції в Україні, бо в політичній боротьбі серед комуністичного керівництва він підтримав Льва Троцького37. Нова проукраїнська позиція Раковського цілком відбилася у передмові до книжки Яворського, де він поскаржився, що від’ їзд з України( не з СССР, хоча таке формулювання за тих обставин сподіваніше для Раковського) на дипломатичну роботу до Великобританії завадив йому написати ґрунтовніше вступне слово38.
Для Раковського історія людства- це історія класової боротьби. Він стверджував у передмові: « Вся історія людства до наших днів є саме тим підготуванням до утворення двох класів: пролетаріяту і буржуазії, що з ними закінчиться взагалі історія класів » 39. За його словами, мета книжки Яворського- продемонструвати, що « історія України не є виїмком із загальних історичних законів, як це гадають історики націоналісти ». Він стверджував, що події останніх кількох років заперечили націоналістичне бачення української історії, а український народ не становить безкласової маси. « В цій то на око одноманітній масі спостерігаюче око марксиста-історика бачить класову диференціяцію та класову боротьбу, що її не в силі спостерегти поверховий погляд історика-націоналіста »,- підсумовував Раковський40. Якщо визнати, що історія людства- це історія класів, то випливало, що ліквідація буржуазії приведе не лише до кінця класової історії, у чому більшовики вбачали свою роль і завдання, а й до кінця історії взагалі.
Передмова Раковського успішно пов’ язувала засадничі моменти більшовицького українізаційного проекту з завданнями марксистської історіографії. Українізація мала прихилити селян до комунізму через пропаганду українською мовою та українізувати російськомовні міста з мовного й культурного поглядів, щоб селяни могли ідентифікувати себе з совєтською владою, яка закріпилася переважно в містах. У цьому контексті україномовна книжка Яворського, присвячена комуністичній молоді України й адресована молодим селянам, відповідала найновішій
356