Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 355

Розділ 6. Клас проти нації ного діяча Юрія Шевельова (Шереха), який уперше познайомився з працями Грушевського в Харкові у 1923-1924 році23. Одна з недавно знайдених селянських хронік часів українізації показує, що «Ілюстро­ вана історія» служила національним наративом, який давав змогу сіль­ ським інтелектуалам 1920-х років контекстуалізовувати і націоналізову- вати їхні сімейні історії. До революції ці селяни вважали себе хохлами і не мали модерної національної ідентичности24. Уже згадувалося, що ДПУ, очевидно розуміючи небезпеку, яку становили праці Грушевсько­ го, зобов’язувало на місцях збирати інформацію про тих, хто цікавиться «Історією України-Руси»25. Завдання сконструювати совєтський марксистський наратив укра­ їнської історії випало на долю одного з чільних ідеологів совєтського режиму в Україні Матвія Яворського. Його іноді називали українським Покровським, але, на відміну від московського колеґи, він не був ні фаховим істориком, ні старим більшовиком: юрист за освітою, він фор­ мально вступив у Комуністичну партію лише 1920 року. Яворський був етнічним українцем. У Східну Україну він перебрався з Галичини, де за­ кінчив Львівський університет (зокрема відвідував лекції Грушевського з історії України) і на додаток до диплома юриста отримав докторат з політології (1912). Під час Першої світової війни служив офіцером в австро-угорській армії, 1918 року працював у складі австро-угорської військової місії спершу при Центральній Раді, потім при гетьмані Павлі Скоропадському. У комунізм Яворський «навернувся» 1919 року, готу­ ючи об’єднання частин Української Галицької Армії з більшовиками. Коли 1920 року галицькі стрільці пішли від більшовиків, він залишився вірний більшовицьким поглядам і зостався з новими товаришами26. Від самого початку його партійної кар’єри Яворського активно ви­ користовували на «освітньому фронті» завдяки доброму академічному вишколу. 1 919 року він відповідав за школу червоних старшин у Києві, наступного року викладав у школі політичної грамоти в Казані. Восени того самого року його перевели до Харкова, де він зробив освітню й адміністративну кар’єру: викладав у ХІНО (Харківський інститут на­ родної освіти) і центральній партійній школі (від 1922 року - Комуніс­ тичний університет ім. Артема). Після заснування наприкінці 1922 року українського Інституту марксизму почав працювати там у відділі істо­ рії культури. У 1924-1929 роках Яворський був заступником керівника Головнауки - управління, яке відповідало за наукову роботу по всій Україні. На цій посаді він мав потужний вплив на розвиток гуманітар­ 23-11-349 353