Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 353

Розділ 6. Клас проти нації
суспільних відносинах родової общини, еволюціонувала до феодалізму,
далі до купецького/торговельного капіталізму і нарешті до промисло­
вого капіталізму. Покровський намагався показати російську історію
як процес, який відбувається за тими самими соціяльно-економічними
законами, що й історія Західної Европи, і доводив, що в XVI-XVII сто­
літтях феодалізм у Росії витіснила капіталістична економіка. На до­
каз цієї думки він розвинув теорію «торговельного капіталізму» - со-
ціяльно-економічного етапу російської історії, коли торговельний
капітал начебто йшов на купівлю землі. У результаті на місці старого
землевласницького класу бояр сформувався новий клас - дворянство.
Нова економіка, ґрунтована на панщині, на відміну від «феодального»
оброку, привела до закріпачення російського селянства. За Покров-
ським, торговельний капітал і дворянство зумовили появу нового мос­
ковського самодержавства. Теорія торговельного капіталізму, головним
носієм якого був містянин, мала на меті провести марксистську історі­
ографію лабіринтами ранньомодерної російської історії і залишалася
недоторканою в до другої половини 1920-х років16.
«Русская история в самом сжатом очерке» Покровського, як жодна
інша попередня праця російської історіографії, виявилася історією Росії
в буквальному сенсі. Ущільнення наративу до одного тому і наголос на
історії революції та класової боротьби надзвичайно обмежили авторову
можливість розглядати «російську» історію до XVII століття. Однією
з головних жертв «ущільнености» стала й історія «Західної» Русі, яку
Покровський стисло виклав у зв’язку з повстанням Хмельницького. Ве­
лике князівство Литовське він не згадав узагалі і обмежився кількома
сторінками - крихта порівняно з цією самою темою у його «великій»
«Русской истории»17.
Те, що Покровський у популярному нарисі знехтував неросійську
історію, почасти випливало з попередніх спроб Ключевського та його
студентів у Московському університеті «русифікувати» російський
імперський наратив. Однак Покровський, як і більшість його російських
сучасників, заледве розрізняв власне Росію й Російську імперію. У пе­
редмові до першого видання книжки він писав: «Сознательному рабо-
нему необходимо знать не тояько, что такое коммунизм, но и что
такое Россия. Истории образования современной России и посвящена
з т а книжка»1*. Схоже, в цьому контексті Покровський уживав термін
«Росія» як синонім Російської імперії і разом з основами комуністич­
ної доктрини хотів показати «свідомому робітникові» саме історію цієї
351