Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Seite 352

Частина друга. Нація і клас
особливу увагу приділяв історії економічних і соціяльних відносин у Га­
личині, яку зазвичай іґнорував у своїх дослідженнях про раніші періоди
«західноруської» історії. Вслід за Грушевським, він писав про зростання
панщинних повинностей, скорочення селянських наділів, обезземелення
незаможного галицького селянства, але, на відміну від колеґи, поясню­
вав їх не руйнівним впливом на українську економіку польського вря-
дування, а наслідками «зарождения ранних форм менового хозяйства
и в связи с зтим превращение феодального землевладельца в сельского
хозяина-предпринимателя». Цей процес він розглядав не як щось влас­
тиве лише «західноруським» чи річпосполитським землям, а як загальне
явище, і вказував на паралелі в економічному й соціяльному розвитку
Московської Русі13. Захоплення Покровського соціяльно-економічними
чинниками та нехтування культурно-національних дещо нагадувало по­
літичну програму російських соціял-демократів, зокрема більшовиків,
які прийшли до революції 1905-го і (почасти) 1917 року без чіткої про­
грами з національного питання, а отже, події другої революції стали
для них неабиякою школою. Піднесення неросійських національних ру­
хів і постання незалежних національних держав на території колишньої
імперії змусили більшовиків перешиковуватися на марші: вони підла-
штовувались і варіювали свою національну політику залежно від обста­
вин місця й часу.
1920 року Покровський видав перший після революції марксист­
ський підручник з російської історії - «Русскую историю в самом
сжатом очерке»14. Книжка спиралася на курс його лекцій, прочитаних
роком раніше в Комуністичному університеті ім. Свердлова в Москві.
Покровському спеціяльно надали відпустки з посади заступника нарко­
ма освіти РРСФР, щоб він опрацював і завершив книжку. Сам Ленін ві­
тав її вихід, пропонував зробити з неї підручник і надрукувати різними
європейськими мовами15. Книжку справді переклали багатьма інозем­
ними мовами й мовами народів СССР та перевидавали понад 90 разів,
у 1920-х роках це був найпопулярніший підручник з російської історії.
Він розвивав головні тези, сформульовані в п’ятитомній «Русской исто-
рии» Покровського, особливо наголошував історію класової боротьби,
становлення робітничого класу і роль торговельного капіталізму в ран-
ньомодерній російській історії.
За основу періодизації «російської» історії Покровський узяв марк­
систську ідею послідовних соціяльно-економічних формацій. У його ва-
ріянті «російська» історія як частина світової почалася з панування в
350