Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 348

Частина друга. Нація і клас
Спершу слід розглянути обставини виникнення російського й укра­
їнського марксистських наративів української історії, їхній стосунок
до історичної парадигми Грушевського та умови, у яких співіснували
марксистський і національний наративи української історії в середині
1920-х років. Далі на овиді - події, які привели до розколу між ро­
сійськими й українськими істориками-марксистами, що відкрило шлях
для масштабного наступу на українську національну історіографію з
боку марксистських істориків. На завершення я проаналізую нападки
марксистів на Грушевського наприкінці 1920-х і на початку 1930-х ро­
ків у контексті загальних намагань більшовицької історіографи декон-
струювати й усунути український національний наратив за допомоги
класового інструментарію. У цьому розділі, на відміну від попередніх,
йтиметься не так про твори самого Грушевського, як про реакцію на
них інших істориків. З огляду на небажання Грушевського брати участь
у тогочасних історіографічних дискусіях чи відповідати своїм критикам-
марксистам такий підхід видається найпродуктивнішим.
Марксистська історія і національний наратив
У Російській імперії парадигма української історії Грушевського
протистояла передусім російській історичній парадигмі, яку презенту­
вали праці Васілія Ключевського, а в СССР головним опонентом Гру­
шевського з російського боку був Міхаіл Покровський. Учень Ключев­
ського, він рано засвоїв марксизм і був одиноким помітним фаховим
істориком серед старої більшовицької еліти. Покровський активно фор­
мулював партійну політику на «історичному фронті», і саме з його ін­
терпретацією історії зіштовхнувся Грушевський, розпочавши наукову
роботу в Україні1.
До революції Покровський, як Грушевський, долучився до розвін­
чання російського імперського наративу. Він серед інших істориків під­
важував старий імперський наратив засобами матеріялістичної філо­
софії та класової методології. Інтерес до економічної історії, відданість
економічному матеріялізму, наголошення історії класів і класової бо­
ротьби - ось головні ознаки марксистської революції в російській ім­
перській історіографії. Своє бачення російської історії Покровський вк^
черпно подав у п’ятитомній «Русской истории с древнейших времен»,
що вийшла друком у 1910-1913 роках2. Зі вступу до «Русской истории»
випливає, що автор уважав свою працю внеском до матеріялістичної
346