Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 341
Розділ 5. Повернення у революцію
Українська революція змусила Грушевського визнати важливість
політики й дипломатії. В останньому томі «Історії» він час від часу
ставить державні резони вище безпосередніх інтересів мас і стає на
бік еліт, які репрезентували й боронили Гетьманат супроти мас, чиї дії
підривали державу. Немає сумніву, що бачення Грушевським ролі дер
жави в добу Хмельницького у IX томі «Історії» істотно відрізняється
від його ранішої позиції. Революція 1917 року, власний досвід історика,
а також твори Липинського та його послідовників мали великий вплив
на еволюцію його історичних поглядів. В останніх томах «Історії» він
постає істориком, який визнає роль держави в українських справах, але
не меншим «народником» у поглядах і судженнях, ніж в окремих най
давніших творах.
Отже, зміни поглядів і симпатій історика безперечно позначили
ся на його працях і на важливих елементах його історичної візії. Чи
був зворотний вплив? Чи впливали нові матеріяли і джерела взагалі на
інтерпретацію подій, чи змінювали вони історіографічний вектор Гру
шевського? Його праці про Хмельниччину не дають простої відповіді на
це питання. На момент, коли він почав свої дослідження, доба Хмель
ницького вже була одним із найкраще розроблених періодів української
історії, його попередники опублікували десятки інтерпретативних томів
і джерелознавчих збірок. Від самого початку Грушевський мав достат
ню джерельну базу, щоб сформулювати власний погляд на повстання
Хмельницького. Нові архівні матеріяли додавали до його трактування
багато деталей, але навряд чи могли змінити загальну картину220.
Однак є свідчення, що нові джерела або їхня відсутність таки впли
вали якщо не на погляди Грушевського, то на характер історії, яку він
писав. Ув останніх томах «Історії» він постійно скаржиться на брак
джерел з історії народних мас. Нові документи, знайдені в московських
архівах, стосувалися головно дипломатичної історії і перетворили Гру
шевського на історика радше дипломатії, ніж мас. І навпаки, нові ар
хівні матеріяли про катастрофічну соціяльну політику Хмельницького і
його союз із татарами допомогли історику зміцнити аргументи проти
гетьмана та його оточення. Загалом, добрі знання літератури й увага
до джерел неабияк підвищили якість останніх томів «Історії», що за
детальністю і виваженістю лишаються неперевершеною розповіддю про
ту добу.
Ретельне вивчення Хмельниччини, з якого постали найдовші томи
opus magnum Грушевського, не кажучи вже про його численні статті,
22*
339