Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 341

Розділ 5. Повернення у революцію
Українська революція змусила Грушевського визнати важливість
політики й дипломатії. В останньому томі «Історії» він час від часу
ставить державні резони вище безпосередніх інтересів мас і стає на
бік еліт, які репрезентували й боронили Гетьманат супроти мас, чиї дії
підривали державу. Немає сумніву, що бачення Грушевським ролі дер­
жави в добу Хмельницького у IX томі «Історії» істотно відрізняється
від його ранішої позиції. Революція 1917 року, власний досвід історика,
а також твори Липинського та його послідовників мали великий вплив
на еволюцію його історичних поглядів. В останніх томах «Історії» він
постає істориком, який визнає роль держави в українських справах, але
не меншим «народником» у поглядах і судженнях, ніж в окремих най­
давніших творах.
Отже, зміни поглядів і симпатій історика безперечно позначили­
ся на його працях і на важливих елементах його історичної візії. Чи
був зворотний вплив? Чи впливали нові матеріяли і джерела взагалі на
інтерпретацію подій, чи змінювали вони історіографічний вектор Гру­
шевського? Його праці про Хмельниччину не дають простої відповіді на
це питання. На момент, коли він почав свої дослідження, доба Хмель­
ницького вже була одним із найкраще розроблених періодів української
історії, його попередники опублікували десятки інтерпретативних томів
і джерелознавчих збірок. Від самого початку Грушевський мав достат­
ню джерельну базу, щоб сформулювати власний погляд на повстання
Хмельницького. Нові архівні матеріяли додавали до його трактування
багато деталей, але навряд чи могли змінити загальну картину220.
Однак є свідчення, що нові джерела або їхня відсутність таки впли­
вали якщо не на погляди Грушевського, то на характер історії, яку він
писав. Ув останніх томах «Історії» він постійно скаржиться на брак
джерел з історії народних мас. Нові документи, знайдені в московських
архівах, стосувалися головно дипломатичної історії і перетворили Гру­
шевського на історика радше дипломатії, ніж мас. І навпаки, нові ар­
хівні матеріяли про катастрофічну соціяльну політику Хмельницького і
його союз із татарами допомогли історику зміцнити аргументи проти
гетьмана та його оточення. Загалом, добрі знання літератури й увага
до джерел неабияк підвищили якість останніх томів «Історії», що за
детальністю і виваженістю лишаються неперевершеною розповіддю про
ту добу.
Ретельне вивчення Хмельниччини, з якого постали найдовші томи
opus magnum Грушевського, не кажучи вже про його численні статті,
22*
339