Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 339

Розділ 5 . Повернення у революцію
Погляди Грушевського на історію козацької державности еволю­
ціонували від скепсису стосовно держави Хмельницького до впевнених
заяв, що Україна за його гетьманування була державою; від переконання
в автономному характері цієї держави до ентузіястичного ствердження
її повної незалежности. Паралельно змінювалося і ставлення Грушев­
ського до ролі національного чинника в ранньомодерній історії України.
Як і на інтерпретацію ролі героїв, еліт і народних мас, на цій еволюції
не могли не позначитися політичні й культурні обставини, у яких Гру-
шевський писав свої праці. В епоху розпаду імперій і формування на­
ціональних держав не можна було іґнорувати дедалі більшу важливість
нації і державности.
Грушевський досліджував повстання Хмельницького впродовж три­
валого часу, тож на нього впливали багато політичних та історіогра­
фічних тенденцій, він брав участь у багатьох політичних та історіо­
графічних дискурсах. Очевидно, існував узаємозв’язок між мінливими
політи чними обставинами зламу століть, політичними й суспільними по­
глядами Грушевського і типом історії, яку він писав у цей час. Але який
саме взаємозв’язок? Як він впливав на інший тип узаємозв’язку в працях
історика - між джерелом, дослідженням і парадигмою? Чи парадигму
Грушевського визначали історичні джерела, які він відшукав за роки
роботи в архівах і бібліотеках Східної Европи, чи, навпаки, зміни в його
історичній парадигмі керували вибором і тлумаченням джерел?
Коли аналізувати відображення еволюції політичних, соціяльних і
культурних поглядів Грушевського у його історичних працях, на пер­
ший погляд здається, що розвиток історичної парадигми визначали рад­
ше риси досліджуваного історичного періоду, аніж етапи ідеологічної
трансформації науковця. Студіювання релігійних рухів XVI-XVII сто­
річ давало чудову нагоду розгорнути концепцію національного відро­
дження в ранньомодерній Україні, а історія Хмельниччини добре нада­
валася для виведення коренів ранньомодерної української державности.
Водночас уважне прочитання праць Грушевського свідчить, що спосіб
організації в них матеріялу відповідав поточним інтересам і завданням
українського національного руху. Наприклад, найконтроверсійніший
момент ранньомодерної української національної історії - боротьбу
довкола церковної Берестейської унії (1596) - він розглядав як період
українського національного відродження саме тоді, коли українські лі­
дери й організації переймалися пробудженням і відродженням власної
22-11-349
337