Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 33

Частина перша. Нація т а імперія
сом3. Іншим регіонам України бракувало однієї або й усіх цих ознак.
На Правобережній Україні польська шляхта панувала над селянами в
політичному, економічному та культурному сенсі. Найсхідніший реґіон,
Слобідська Україна з центром у Харкові, хоча й закорінений у козаць­
ке минуле, не мав історії політичної автономії. Панівний клас скла­
дався там із російських й українських дворянських родів, яким було
підпорядковано етнічно українську селянську людність. У Південній
Україні, довкола Катеринослава й Одеси, жило етнічно мішане насе­
лення. Хоча українське селянство становило тут більшість, загалом у
реґіоні політично, економічно та культурно домінували російські дворя­
ни, чиновники і підприємці.
У XIX сторіччі Капелєрові «давні» нації мали помітну стартову пе­
ревагу у формуванні модерної національної ідентичности, і не дивно,
що серед решти українських етнічних територій саме колишня Геть­
манщина вела перед у національному «відродженні». Її чільну роль в
українському націєтворенні увиразнює той факт, що два топоніми, на
початку XIX сторіччя застосовувані винятково до цього регіону - Ма­
лоросія й Україна, поступово поширилися як частини різних націо­
нальних дискурсів на всю українську етнічну територію4.
Хоча шляхта й духівництво Гетьманщини найактивніше поповнюва­
ли лави українофільського руху5, українське національне відродження
почалося в перші десятиліття XIX сторіччя на Слобожанщині, де 1805
року було засновано Харківський університет і постала школа укра­
їнських поетів-романтиків. Відтак відродження захопило Київ, де від
1834 року теж заіснував університет, що його першим ректором став
Михайло Максимович, зачинатель модерної української історіографії.
1846 року в Києві виникло Кирило-Методіївське братство - перша
українофільська політична організація, одним із її лідерів був інший
український історик, Микола Костомаров. Поліція викрила братство і
заарештувала його членів, але Київ, стародавня столиця Русі, розта­
шований на кордоні колишньої Гетьманщини, адміністративний центр
підросійських губерній Правобережної України, міцно ствердився в
ролі столиці українського національного руху6.
Ідеї Кирило-Методіївського братства, яке бачило Україну, нарівні з
Росією, у складі широкої слов’янської конфедерації, розвинули украї­
нофільські громади. Більшість громадівців підтримували народниць­
ку ідеологію з наголосом на культурних потребах українського насе­
лення. Серед лідерів громадівського руху, який з часом поширився
31