Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 323
Розділ 5 . Повернення у революцію
заків з православною «інтелігенцією» - це чинник, який вивів козацтво
на чільне місце в українській історії147. З не меншим ентузіязмом оцінив
історик позитивний вплив інтелігенції на козацтво у VIII томі. Тут він
приписував київській інтелігенції глибокі зміни в ідеології Хмельниць
кого на початку 1649 року, коли козацький гетьман у перемовах з поль
ськими послами вийшов далеко за межі традиційних козацьких вимог і
висловив намір визволити православну Русь із польського ярма148. Якщо
у статті 1898 року Грушевський схильний був пояснювати таку зміну до
вгими розмовами гетьмана з єрусалимським патріярхом Паїсієм перед
приїздом послів, то у VIII томі «Історії» він змінив свою думку. Тепер
він не просто пов’язував поворот у політиці Хмельницького з впливом
київської інтелігенції, яку навіть не згадував у статті 1898 року, а й
сумнівався у причетності патріярха Паїсія до нової програми Хмель
ницького. Історик писав: «Те, що він міг привезти з собою з Єрусалиму
і Волощини, ледви чи стало на довгі сердечні розмови й зробило б осо
бливий вплив на гетьмана»149. Грушевський щонайбільше готовий був
уважати патріярха речником київської інтелігенції.
Справді, ідеї, які висловив Хмельницький у перемовах з польськими
послами в Переяславі на початку 1649 року, більше нагадують погля
ди української православної шляхти й духівництва першої половини
XVII століття, аніж програму, яку міг представити поважний єруса
лимський гість. Зрештою, саме за ініціятиви і прямого наказу Хмельниць
кого Паїсія привезли до Києва, де той чекав на тріюмфальний в’їзд
гетьмана. Швидше за все, під час зустрічей з Паїсієм Хмельницького
цікавили не ідеї, а патріярше благословення його урядування150. Свід
чень про якісь дискусії між гетьманом і тими, кого Грушевський називав
київською інтелігенцією, під час його перебування в місті наприкінці
1648 року немає, але є підстави вважати, що Хмельницький був добре
обізнаний з цими ідеями задовго до свого урочистого в’їзду в Київ. Як
писав Грушевський, «розумієть ся, серед старшини, яка окружала його
від перших стадій народної війни, не бракувало людей більше або менше
причетних українському національному, інтеліґентському рухови»151.
Як уже сказано, революційна веремія в період між написанням VIII
і IX томів «Історії» змінила багато дореволюційних думок і переконань
Грушевського, зокрема його бачення ролі інтелігенції в українській іс
торії. У IX томі він узагалі уникав терміна «інтелігенція» і частіше за
стосовував його до своїх сучасників, ніж до освічених кіл в Україні
XVII століття. «Київську інтелігенцію» згадано лише раз, і не тому, що
21-11-349
321