Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 323

Розділ 5 . Повернення у революцію заків з православною «інтелігенцією» - це чинник, який вивів козацтво на чільне місце в українській історії147. З не меншим ентузіязмом оцінив історик позитивний вплив інтелігенції на козацтво у VIII томі. Тут він приписував київській інтелігенції глибокі зміни в ідеології Хмельниць­ кого на початку 1649 року, коли козацький гетьман у перемовах з поль­ ськими послами вийшов далеко за межі традиційних козацьких вимог і висловив намір визволити православну Русь із польського ярма148. Якщо у статті 1898 року Грушевський схильний був пояснювати таку зміну до­ вгими розмовами гетьмана з єрусалимським патріярхом Паїсієм перед приїздом послів, то у VIII томі «Історії» він змінив свою думку. Тепер він не просто пов’язував поворот у політиці Хмельницького з впливом київської інтелігенції, яку навіть не згадував у статті 1898 року, а й сумнівався у причетності патріярха Паїсія до нової програми Хмель­ ницького. Історик писав: «Те, що він міг привезти з собою з Єрусалиму і Волощини, ледви чи стало на довгі сердечні розмови й зробило б осо­ бливий вплив на гетьмана»149. Грушевський щонайбільше готовий був уважати патріярха речником київської інтелігенції. Справді, ідеї, які висловив Хмельницький у перемовах з польськими послами в Переяславі на початку 1649 року, більше нагадують погля­ ди української православної шляхти й духівництва першої половини XVII століття, аніж програму, яку міг представити поважний єруса­ лимський гість. Зрештою, саме за ініціятиви і прямого наказу Хмельниць­ кого Паїсія привезли до Києва, де той чекав на тріюмфальний в’їзд гетьмана. Швидше за все, під час зустрічей з Паїсієм Хмельницького цікавили не ідеї, а патріярше благословення його урядування150. Свід­ чень про якісь дискусії між гетьманом і тими, кого Грушевський називав київською інтелігенцією, під час його перебування в місті наприкінці 1648 року немає, але є підстави вважати, що Хмельницький був добре обізнаний з цими ідеями задовго до свого урочистого в’їзду в Київ. Як писав Грушевський, «розумієть ся, серед старшини, яка окружала його від перших стадій народної війни, не бракувало людей більше або менше причетних українському національному, інтеліґентському рухови»151. Як уже сказано, революційна веремія в період між написанням VIII і IX томів «Історії» змінила багато дореволюційних думок і переконань Грушевського, зокрема його бачення ролі інтелігенції в українській іс­ торії. У IX томі він узагалі уникав терміна «інтелігенція» і частіше за­ стосовував його до своїх сучасників, ніж до освічених кіл в Україні XVII століття. «Київську інтелігенцію» згадано лише раз, і не тому, що 21-11-349 321