Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 319

Розділ 5. Повернення у революцію
тично через нездатність гетьмана розв’язати суперечності між масами
й елітами125. У його працях «народні маси» майже завжди виступали
як позитивна історична сила, а козацька старшина, потужний супер­
ник мас у його історичній схемі Хмельниччини, надто часто дбала тіль­
ки про власні групові інтереси на шкоду інтересам мас і нації взагалі.
Якщо ставлення Грушевського до народних мас протягом його наукової
кар’єри майже не змінилося, то погляд на козацьку старшину й інтелі­
генцію в різні часи був різним.
У першій статті про добу Хмельницького, надрукованій 1898 року,
він описав головним суперником селянства все козацтво, а не просто
старшину. Не раз він наголошував, що в повстанні Хмельницького на­
родні маси були інструментом у руках козаків, які здобувши собі само­
врядування, використали селян у власних цілях126. На думку історика,
головна помилка Хмельницького та старшини - нездатність піднестися
понад інтереси козацького стану і стати на захист народної справи127.
Він повторив ці закиди у статті 1907 року до роковин смерти Хмель­
ницького й заявив, що гетьман підняв повстання, щоб захистити станові
інтереси козацтва. Нездатний оцінити важливість загальнонародного
повстання, він звів перемови з польським королем до питання козацьких
привілеїв, був навіть готовий припинити повстання і покинути народні
маси напризволяще, щоб Гарантувати ці привілеї128.
У пізніших працях Грушевський виказував набагато менше ворожос-
ти до еліт, що оприявнилося в популярних нарисах з української історії.
Дуже промовиста з цього погляду позиція Грушевського в короткому
нарисі української історії, підготованому для німецького видання влітку
1905 року. Він вилучив з цього невеликого наративу згадки про соці-
яльні конфлікти в українській історії і не засуджував більше козацьку
еліту за те, що вона зрадила народні маси й завела український народ
у московське підданство; натомість зобразив Московську державу, осо­
бливо московську бюрократію, головним джерелом проблем, що випали
на долю української нації. В «Ілюстрованій історії України» (1912), теж
написаній для масового читача, він не критикував непорозуміння між
масами і козацькою старшиною, а обмежився натяками на несприятли­
ві обставини, якими скористалися вороги України129. У VIII томі «Іс­
торії» так само уникнув прямих докорів козацькій старшині за хибне
ставлення до народних мас. Грушевський детально описував народний
опір Зборівській угоді і був розчарований політикою Хмельницького та
його споборників на цьому етапі повстання, але гетьмана й старшину
317