Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 317

Розділ 5. Повернення у революцію
й імпульсивного, харизматичного вождя, - але відмовлявся розглядати
його як героя в позитивістському сенсі. Дії і вчинки Хмельницького
були неконструктивними - думка, яку історик знову і знову повторю­
вав у висновках до IX тому. Для Грушевського гетьман був великим
лідером азіятського типу («Великий Скит»), а не європейським держа­
вотворцем, натомість Україна, на його думку, була частиною Европи й
заслуговувала на керманича з європейськими якостями115. Саме образ
Хмельницького як героя українського націє- і державотворення, виве­
дений у Липинського, викликав критику Грушевського на адресу геть­
мана. Безперечно, існував далеко не один образ і культ Хмельницького.
Як завважив Франк Сисин, «розмаїття культів Хмельницького зробило
його фігуру прийнятною для дуже різної публіки в Україні»116. Гру-
шевський, певно, вважав, що нова демократична і революційна Украї­
на потребує образу гетьмана як харизматичного революційного лідера
народних мас. «В останнім рахунку, - підсумовував він, - в деяких
перспективах велике потрясеннє викликане Хмельниччиною було для
народу благодійне. Воно високо підняло “простих людей” над рівнем їх
неволі й упослідження. Дало їм почути себе людьми — не простими, а
повновартими. Оживило в їх думах невмирущий потяг до відзискання
свого людського стану не на коротку хвилю, а “навіки”. Від Хмельнич­
чини веде свій початок нове українське життє, се я не раз говорив. І
Хмельницький як головний потрясатель зістанеться героєм української
історії»117.
Що стояло за відмовою Грушевського визнати Хмельницького полі­
тиком у вищому сенсі цього слова? Чому він готовий був зробити це
1907 року і не готовий 1927-го? Він знову зважав на інтереси народних
мас, повернувся до позитивістського заперечення значення героїв в іс­
торії чи був перейнятий боротьбою принципів індивідуалізму й колек­
тивізму? Мабуть, усі ці чинники вплинули на позицію Грушевського
кінця 1920-х років. Слід ще додати і вплив політики. Пам’ятаймо, що
від влади його усунули внаслідок перевороту гетьмана Скоропадського,
право якого керувати Україною, покликаючись на спадщину Богдана
Хмельницького, ретроспективно узаконив Липинський. Ще 1917 року
Грушевський протистояв ідеалізації козацької держави і казав, що
український рух хоче не відновити Гетьманщину, а витворити новий
державний і соціяльний лад118. У руслі цієї аргументації він заперечував
після революції трактування доби Хмельницького як утраченого раю.
Про історичний матеріял, представлений у IX томі, він писав: «Ні іділії,
315