Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 307
Розділ 5. Повернення у революцію
його ранішої думки про політичні таланти гетьмана, але й тут його об
раз загалом був не кращим за портрет у статті 1898 року. Причина цьо
го - в нарисі йшлося про Переяславську угоду, яку Грушевський уважав
однією з найбільших помилок у кар’єрі Хмельницького76. Описуючи по
встання Хмельницького в «Очерке истории украинского народа», він
дотримувався наративу, який розвинув у раніших працях про цю добу.
Хмельницький поставав тут визначним історичним діячем, але не геро
єм. Історик зосередився головно на вчинках гетьмана, лише час від часу
пояснюючи наміри й наслідки його політики. Здебільшого Грушевський
майстерно уникав позитивних чи неґативниих оцінок Хмельницького.
Він не вихваляв гетьмана за успіхи повстання і не засуджував за прова
ли його політики. Образ Хмельницького в «Очерке» дуже схематичний
і невиразний: він позитивний, але загалом негероїчний персонаж77.
Ревізію первісних критичних оцінок гетьмана розвинула стаття Гру-
шевського «Богданові роковини» 1907 року, написана до 250-ї річниці
від смерти Хмельницького і водночас у відповідь на святкування, орга
нізовані 1905 року польською спільнотою у Львові на відзначення не
вдалої облоги міста Хмельницьким 1655 року78. Тоді свято супроводили
нападки на Хмельницького з боку польського історика Францішка Раві-
ти-Ґавронського. Його брошуру «Krwawy gosc we Lwowie» Грушевський
уважав ударом по всіх українцях Галичини79. У «Богданових рокови
нах» він не приховував бажання оборонити гетьмана від атак польських
істориків-націоналістів. Ще одне, не менш важливе завдання статті - за
лучити культ Хмельницького, який уже існував у загальноросійському
історичному наративі, до формування українського національного на
ративу. Грушевський писав, що фальшиве піднесення Хмельницького за
хисниками старого режиму і софістами імперської російської ідеології
зробило гетьмана персоною нон ґрата для прихильників «відродженої
української ідеї»: Хмельницький перетворився на героя старого ладу,
а опоненти цього ладу відвернулися від гетьмана80. Історик закликав
«реабілітувати» гетьмана. «Траґедія Хмельницького, - писав він, - про
клятого за життя народніми масами, що підняли ся на його поклик; роз
битого невдалими наслідками політичного визволення перед смертию;
спаленого і розвіяного рукою ворога по смерти; апотеозованого воро
гами свобідної України й огорненого погордою її нових борців - триває
досі. Але може час закінчити її й осудивши помилки й хиби - оцінити
те, що було в нім і в його діяльности близького, рідного й дорогого
нам?..»81.
20-11-349
305