Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 297

Розділ 5 . Повернення у революцію
нальне питання39. Як і багато інших викликів часу, це завдання випало
Грушевському. Він докладно витлумачив свої погляди на роль націо­
нального чинника у повстанні Хмельницького, аналізуючи його причини
у VIII томі академічної «Історії». Працюючи над цим томом, історик,
як ніколи доти, був твердо переконаний у важливості національного
чинника в українській історії загалом і повстанні Хмельницького зо­
крема. Національний чинник він розглядав як поєднання політичних,
економічних, соціяльних, релігійних і культурних елементів. «У чистій
абстрактній формі сей національний момент як причина повстання, як
агітаційний його мотив майже не виступає, - писав Грушевський. - Але
він переходить через всі отсі моменти пониження і покривдження укра­
їнського елементу на ріжних полях і з ріжних поглядів, - загострює їх
прикрість і болючість та звязує в оден ланцюг, в оден образ гіркого, до
пімсти вопіющого поневолення Українського народу»40.
Обговорюючи роль національного чинника у формуванні програми
повстання, Грушевський наголосив ідеї, що їх Хмельницький висловив
у розмовах з польськими послами в Переяславі на початку 1649 року.
На тій зустрічі гетьман сказав, що хоче визволити цілий руський народ
з польського ярма. Цей епізод привернув особливу увагу історика ще
на початку його наукової кар’єри, хоча існує глибока різниця між його
трактуванням переяславських заяв Хмельницького 1898-го і 1909-1917
років. У першій статті про Хмельниччину молодий Грушевський розцінив
слова Хмельницького просто як мрії, що виникли під впливом забарвле­
ного релігією мислення козацьких еліт, котрі не могли сперти козацький
рух на тверді соціяльні й національні засади. У VIII томі «Історії» він
розглядав цей епізод у зовсім іншому світлі, витлумачивши слова Хмель­
ницького як заявку майбутніх планів гетьмана та його оточення. У дру­
гій частині тому, створеній у 1911-1915 роках, Грушевський писав: «Не
дивно, що дуже скоро - як тільки війна розвинула ся відповідно широко,
втягнувши великі маси народу і суспільности української, з поза спеці-
яльних рахунків і домагань виступила і усвідомила ся її кінцева мета,
як сінтез сих спеціяльних домагань - національне визволеннє Руси.
Але на початку 1946 р. Хмельницький зовсім виразно говорить про ви­
зволеннє “всього руського народу”, про свою “державу”, і сей властивий
характер українсько-польської боротьби представляєть ся зовсім ясним і
її стороннім свідкам»41. Витлумаче ння Грушевським доби Хмельницького
як періоду національного й релігійного визволення мала важливі спільні
моменти з традиційним баченням цієї епохи в російській імперській іс­
295