Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 292

Частина друга. Нація і клас
української революції він став прихильником українського монархізму
і 1918 року щиро підтримував режим гетьмана Скоропадського. Він не
сприймав лідерів і членів українських революційних партій, котрі по­
божно схилялися перед народними масами й оспівували революцію як
інструмент соціяльного визволення. Термін «революція», який раніше
мав для нього позитивне значення, раптом перетворився у його лекси­
коні на лайку.
Нові погляди Липинського увиразнено у його пореволюційних іс­
торичних працях14. Промовистим є перейменування розвідки 1912 ро­
ку «Dwie chwile z dziej6w porewolucyjnej Ukrainy». Як уже згадано,
українська версія цієї статті називалася «Україна на переломі», тобто
слово «революція» з назви зникло. Липинський далі вважав Хмель­
ниччину «великим переворотом» 1648-1649 років, але тепер писав про
ті події саме як про повстання. Прибравши з тексту згадки про ре­
волюцію, яка перевершила все, що доти бачила тогочасна Европа, він
охарактеризував повстання Хмельницького як революцію, що «роз­
почата була сотнею фанатиків в момент здавалося повного занепаду
нації». Згадку в редакції 1912 року про ослаблення «революційної
енергії народних мас» у новій версії замінили пасажем про меншу
«участь у повстанні українського селянства». Слово «революція» було
майже скрізь викреслено, так само як позитивні оцінки участи мас у
повстанні15.
На Грушевського революція 1917 року вплинула інакше. У IX томі
«Історії», особливо в останньому розділі, він уживав термін «револю­
ція» частіше, ніж в усіх попередніх працях на цю тему разом узятих.
Явище, яке в його раніших дослідженнях називалося «великим по­
вс танням» або «визвольною боротьбою», тепер стало «революцією».
Історична роль Зборівської угоди дістала нове пояснення: «крива
революції заломилася під Зборовим»16. Історик розширив порівняння
Хмельниччини з європейськими революціями: до німецької Реформа­
ції і Французької революції (паралелі зі статті 1898 року) долучилася
англійська революція середини XVII століття. Він вітав революцію як
визволення народних мас, попри всі трагедії й руйнування, які вона
несла. Захоплення Грушевського соціяльною революцією оприявню-
ється у його трактуванні щоденників Павла Алепського, православно­
го архидиякона з Сирії, який проїздив через Україну 1654 і 1656 року.
Грушевський уже цитував його опис України у статті 1898 року як до­
каз високого освітнього рівня тогочасних українців. У IX томі «Істо­
290