Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 291

Розділ 5 . Повернення у революцію
термін. Час від часу він трапляється у VIII томі «Історії», написаному у
1909-1917 роках, але несистематично і непослідовно9.
У часи, коли Грушевський волів не вживати термін «революція»,
його часто використовував Вячеслав Липинський, майбутній суперник
історика, а натоді його шанувальник і багато в чому однодумець. Тер­
мін «революція» навіть фігурував у назві однієї з двох його головних
історичних розвідок, «Dwie chwile z dziejow porewolucyjnej Ukrainy», що
ввійшла до польськомовної збірки статтей і джерел «Z dziejow Ukrainy».
У ній Липинський представив кілька візій повстання Хмельницького, які
пізніше підхопили й розвинули історики нового «державницького» на­
прямку в українській історіографії. Сам автор уважав розвідку доволі
значущою, переклав її українсько ю мовою і опублікував під назвою
«Україна на переломі» (1920). Цей перероблений варіянт статті став од­
ним із засадничих текстів державницької школи10.
Як і Грушевський, Липинський бачив у повстанні Хмельницько­
го величезне значення для історії України. У розвідці про козацько­
го полковника Михайла Кричевського (з тієї-таки книжки «Z dziejow
Ukrainy») він назвав Хмельниччину «революцією, яка силою й розмахом
перевершувала все, що бачила сучасна Европа»11. Термін «революція»
Липинський уживав поруч із «повстанням українського народу», що
узгоджувалося з оцінкою Грушевського революції як соціяльного пере­
вороту. Але в їхніх інтерпретаціях «революції Хмельницького» були й
важливі відмінності. По-перше, вони по-різному визначали її хроно­
логію. Грушевський уважав революцію наслідком доби Хмельницького
взагалі, натомість Липинський обмежував її першими двома роками по­
встання, а кінець датував Зборівською угодою (1649). За Липинським,
після 1649 року «революційна енергія народних мас» дуже ослабла,
бо повстання втратило риси соціяльної боротьби12. На революцію він
дивився як на «стихійний переворот, здійснений народом під орудою
людини-титана»13, а Хмельницького наділяв винятково важливою рол­
лю в цілому революційному процесі. У статті 1898 року Грушевський
теж уживав термін «переворот» на означення Хмельниччини, але обме­
жував його політичною сферою і вилучав Хмельницького зі спільника­
ми з революційного процесу, який окреслював передусім у народниць­
ких термінах.
Революція 1917 року розвела Грушевського і Липинського у різні
політичні табори та неабияк вплинула на їхні історичні погляди. Най­
драматичніше змінилися політичні переконання Липинського. Під час
19-11-349
289