Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | 页面 274

Частина друга. Нація і клас
Річицький витлумачив як доказ того, що різні буржуазні угрупован­
ня готові виступити спільним фронтом проти диктатури пролетаріяту.
Могилянського він зробив виразником ідеології російських кадетів, а
Грушевського - їхнім українським відповідником. Згідно з Річицьким,
за їхньою ідеологічною згодою криється опір буржуазії і капіталістич­
них елементів розвиткові соціялізму та спротив куркулів колективізації
сільського господарства217.
Загалом кажучи, політичну еволюцію Грушевського Річицький на­
магався представити як ілюстрацію тогочасної партійної тези про по­
силення класової боротьби внаслідок соціялістичного наступу на селі.
Вирішального політичного удару по Історику завдав кінець статті, де
автор заявив, що суб’єктивно Грушевський, може, й не прихильник ім-
періялістичної інтервенції проти СССР, але об’єктивно його наукова
діяльність - це інтервенція буржуазної науки у справу соціялістичного
культурного будівництва.
У своєму наступі Річицький зачепив багато моментів, які послідовно
розвинув ще один строгий критик Грушевського Михайло Рубач (Руба-
нович). Для «диспуту» він підготував статтю про соціяльно-політичні
погляди дослідника. Рубач уперше презентував її у квітні 1931 року
на засіданні Українського товариства істориків-марксистів, а 25 травня
виголосив на спільному засіданні історичної, філософської і соціоло­
гічної секцій ВУАН у Києві. Перероблена й розширена версія тексту
роком пізніше, у другій половині 1932-го, з’явилася в журналі «Чер­
воний шлях». Кар’єра Рубача як «фахівця» з Грушевського почалася
в середині 1920-х років у Москві на семінарі Міхаіла Покровського з
російської історіографії. Тоді Рубач підготував розлогу статтю про фе­
дералістські теорії в російській історичній думці, де спеціяльну увагу
приділив працям Грушевського. У ній він розвинув думку Покровського
про Грушевського як продовжувача федералістського підходу до росій­
ської історії, що його вперше в російській історіографії сформулював
Микола Костомаров218.
На відміну від історіографічної статті, опублікованої 1930 року,
стаття Рубача про Грушевського 1932 року була не так науковою дис­
кусією, як відвертим політичним нападом. Про її завдання свідчить уже
сама назва «Буржуазно-куркульська націоналістична ідеологія під маш-
карою демократії “трудового народу” ». Рубач закликав викрити Гру­
шевського як ідеолога не лише українського буржуазного націоналізму,
а й куркулів - заможних селян, яких тоді вважали головним внутрішнім
272