Розділ 4. Червона Україна
наукової роботи, ніж вони могли би знайти деінде в Европі. Чому влада чинила саме так? Одна з причин- спроба представити Совєтську Україну українській інтелігенції і « трудящим масам » за межами СССР як український соціялістичний « П’ ємонт ». Друга- наслідки політики українізації, особливо намагання більшовиків знайти спільників серед української інтелігенції, налаштованої до них здебільшого вороже. За таких обставин влада толерантно ставилася до архівних і наукових проектів, як-от ініціятиви Грушевського, навіть підтримувала їх, доки вони не суперечили партійній лінії і допомагали офіційному проекту руйнувати ідеологічні підвалини старого режиму. Ця політика, що сприяла процвітанню археографічних проектів Грушевського, урвалася наприкінці 1920-х років.
« Контрреволюціонер »
1929-й- це рік перелому в політиці українізації та рік початку атаки на Грушевського у марксистських виданнях. У січні Політбюро ЦК КП( б) У ухвалило резолюцію, яка позбавила історичні установи ВУАН колишньої підтримки. Це відкрило шлях для добре організованої кампанії в пресі проти Грушевського і його працівників204. Історія переслідувань ученого совєтською владою в останні п’ ять років його життя добре досліджена й відома науковцям. Є кілька добрих монографій, написаних на підставі матеріялів з архівів партії, Академії наук і, що важливіше, ДПУ. Це не лише дає змогу відтворити деталі кампанії проти історика, а й увиразнює механізми дії совєтського режиму в неросійських республіках205.
Отже, коротко про переслідування Грушевського владою, як це показують раніше засекречені документи з совєтських архівів. Тут для мене важать насамперед не події, а суть аргументів, які влада використовувала для узаконення своїх дій. Порушені мною питання стосуються головно характеристик панівного тоді совєтського дискурсу та його трансформації наприкінці 1920-х- на початку 1930-х років. Стосунки між владою і наукою ніколи не складалися так напружено, як у перші десятиріччя совєтської влади. « Совєтська одисея » Грушевського, який заважав владі здобути повний контроль над головним інституційним символом науки в країні- Академією наук, і його людська драма уособлюють кардинальну зміну статусу академії від порівняної автономії в колишній Російській імперії до повного політичного підпорядкування в СССР.
267