Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Seite 268

Частина друга. Нація і клас
рія» Грушевського? Чи встиг він зробити хоча б нарис подій після 1658
року? Це питання особливо значуще у світлі повідомлень, нібито Другу
частину X тому бачили в київських архівах ще у 1950-х роках199. Важко
сказати, наскільки вона опрацьована (Про це ми детальніше поговоримо
наприкінці книжки.)
Намірам Грушевського перевидати в Україні перші, вже недоступні
в продажу томи «Історії» не судилося здійснитися, хоча незабаром піс­
ля повернення він підписав угоду з ДВУ. Видавництво збиралося також
завезти зі Львова для продажу в Совєтській Україні І—IV та VIII томи
«Історії»200. Були плани перевидати й V том «Історії», але, як писав
Грушевський у серпні 1926 року, видавництву забракло коштів201. Мало
того, у серпні 1925 року НКВС розіслало по територіяльних управлін­
нях циркуляр, у якому кваліфікувало «Історію» як ворожий совєтській
владі твір, отож чекісти мали пильно стежити за тими, хто нею ціка­
виться202. Брак коштів і підозри влади до історика, напевне, завадили
перевиданню перших томів «Історії» і в пізніші роки. Втім, Грушевський
та його працівники далі докладали зусиль до цієї справи. У січні 1930
року Федір Савченк о інформував Кирила Студинського, ніби влада таки
вирішила перевидати окремі томи «Історії»203. Та цей намір, як і всі по­
передні, так і не було втілено.
Очевидно, совєтські реалії двадцятих років, зокрема зміна партійної
лінії в Україні наприкінці 1920-х, перешкодили Грушевському зреалізу­
вати багато планів. Це стало величезним розчаруванням, але слід визна­
ти, що й досягнення історика та його учнів були колосальними. Резуль­
тати роботи Грушевського в Совєтській Україні перевершили навіть
найоптимістичніші його сподівання на момент повернення. В Україні
він зміг урухомити майже всі великі проекти, розпочаті у Львові перед
Першою світовою війною. Він виховав нову групу науковців і організу­
вав архівні дослідження небачених доти масштабів. Чи справді великий
розквіт української культури й науки, зокрема засвідчений у праці Гру­
шевського, був заслугою совєтської влади, як це декларували в тогочас­
них офіційних заявах? Навряд чи. По-перше, діяльність Грушевського у
Львові, частково підтримувана з коштів, які виділяв НТШ контрольова­
ний польськими колами Галицький сейм, була не менш успішною, ніж
його робота в Совєтській Україні. Мало того, більшість проектів істори­
ка у ВУАН реалізовано не завдяки владі, а у змаганні з нею.
Попри все це, слід визнати, що у двадцятих роках совєтська влада
в Україні дала Грушевському та його працівникам кращі умови для
266