Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 265

Розділ 4. Червона Україна
У Кракові вони трудилися в міських архівах над колекціями Русєцького
та Піноччі, в бібліотеці Чарторийських - з теками Нарушевіча, а також
у Яґелонській бібліотеці. У варшавських збірнях особливу увагу приді­
ляли матеріялам, нещодавно переданим з Росії180. І в Росії, і в Польщі
працівники археографічної експедиції зібрали гігантську кількість доти
невідомих матеріялів, що по-новому висвітлили чимало епізодів Хмель­
ниччини. Це принаймні почасти пояснює, чому Грушевський вирішив
опублікувати багато з цих документів у тексті, примітках і додатках до
завершальних томів «Історії».
Крім роботи за дорученнями Грушевського і власних наукових про­
ектів, члени експедиції брали участь у підготуванні збірок документів.
Як голова археографічної комісії ВУАН Грушевський мав амбітні плани
завершити видання документів, що їх попередні покоління українських
науковців зініціювали, але так і не втілили в життя181, зокрема том доку­
ментів із козацької історії 1628-1638 років, укладений Пантелеймоном
Кулішем, до якого ще 1919 року взялася археографічна комісія академії.
Заплановану збірку матеріялів з доби після Хмельницького, над якою
працював Герасимчук, Грушевський уважав продовженням докумен­
тальної серії, розпочатої археографічною комісією НТШ у Львові. Він
також намірявся опублікувати серію документів з історії Гетьманщи­
ни - проект, який ще перед Першою світовою війною розглядала архео­
графічна комісія Українського наукового товариства в Києві. Були пла­
ни видати документи про гайдамацький рух - первінний задум належав
Володимирові Антоновичу. Ще один проект мав на меті видання доку­
ментів про українсько-російські стосунки: його мислили як продовжен­
ня «Актов ЮЗР», що їх перед скасуванням серії довели до 1678 року182.
У видавничих планах Грушевського була й нова серія документів
з історії української дипл оматії «Український дипломатарій». Вихід
першого тому, який складався з універсалів Богдана Хмельницького,
запланували на 1932-1933 рік183. Зайве й казати, що тоді він так і не
вийшов. Багато причин затримували вихід у світ, а врешті й завадили
оприлюдненню Герасимчукової колекції документів 1657-1665 років184.
Лише опубліковані I, II і IV томи «Українського архіву» нагадують про
амбітні плани Грушевського видавати джерела з української історії185, а
головний його археографічний проект так і не було реалізовано: спер­
шу через брак фінансування, а пізніше - через руйнування історичних
установ академії.
263