Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Seite 259
Розділ 4. Червона Україна
і не втілили в життя, восени 1930 року Академія створила комісію з
української історії142.
Грушевський щиро шкодував, що трансформація Російської академії
у всесоюзну позбавила російських науковців власної академії, і напо
легливо працював, аби AH СССР мала багатонаціональний характер. Як
Грушевс ький сказав раніше, він до «скрежета зубов ГПУ» був лояльний
до СССР. Поза сумнівом, характер республіканських і всесоюзних ін
ституцій, що їх він замислював, мав Гарантувати Україні й українській
культурі рівний із Росією статус.
Історик
За власним твердженням, Грушевський повернувся в Україну, пе
редусім аби вести наукову роботу, хоча й не певен був, чи в нього це
вийде. У листі до Студинського в січні 1924 року, за кілька місяців по
тому як він поїхав з Відня до Києва, Грушевський писав: «Я в своїм
interview в “Щашому] Прапорі” начеркнув свій плян науковий - умисно,
щоб задокументувати, для чого я їхав і чого я хотів. Можливо, що з
того й нічого не вдасться здійснити. Буду пробувати»143. Перші спроби
втілити свої наукові плани Грушевський зробив, тільки-но оселився в
Києві. У липні 1924 року в листі до колишнього колеґи по партії Панаса
Буценка, тепер секретаря ВУЦВК і впливової фігури в більшовицькому
керівництві України, він виклав свою наукову програму і серед голо
вних завдань назвав відродження журналу «Україна», випуск бюлетеня
наукової інформації для закордону, продовження «Історії української
літератури» та «Історії України-Руси»144.
Чи вдалося Грушевському досягти цих цілей? Чи здійснив він те, для
чого повернувся в Україну, а чи його очікування були марними? Відпові
вши на це питання, можна було б з ’ясувати, до якої міри більшовицький
режим готовий був толерувати національні наукові проекти. Я спробую
це зробити, докладно розглянувши ту сферу наукової діяльности Гру-
шевського, яка забирала найбільше його часу й енергії у 1920-х і на
початку 1930-х років, - це продовження його «великої» «Історії Украї
ни-Руси» та пов’язані з нею архівні дослідження й археографічна праця.
Роботу над «Історією» зупинила революція 1917 року. Грушевський
завершив третю частину VIII тому ще на засланні в Москві. Восени того
року, вже очоливши Центральну Раду в Києві, він надіслав коректу цієї
частини московському видавцеві. Всі три частини VIII тому Грушев-
17-11-349
257