Розділ 4. Червона Україна
головною засадою успіху українського націєтворчого процесу. Він жадав скористатися новими умовами, які давала ця політика. Описуючи Студинському ситуацію в Україні, він завважував: « Треба думати про те, щоб не дати культурному житю піти назад! Поки що і уряд, і громадянство тримаються. Рад [ янська ] республіка скріпляється видимо, а не слабне. Всі цікаві, що буде з 1. VIII.- останнім терміном обов’ язкового засвоєння урядовцями укр [ аїнської ] мови і переходу на укр [ аїнське ]
ДІЛОВОДСТВО » 72.
Чи можна вірити словам Грушевського у листах до закордонних адресатів? Він припускав, що його листи перлюструватимуть, і вживав потрібних пересторог. Наприклад, у листі до Студинського з Києва 22 травня 1924 року він писав про свою книжку « З історії релігійної думки в Україні », яка тоді виходила у Львові, і волів не згадувати її назву, бо розумів, що владі навряд чи сподобається праця на релігійну тематику73. Однак є підстави вважати, що листи його здебільшого були щирими та відображали його думки й почуття. Як правило, судження, висловлені у цих листах, не лише узгоджувалися із загальним ходом його думок до приїзду в Україну, а й не суперечили словам, що їх фіксували аґенти більшовицьких спецслужб. Згідно із секретними звітами, відразу після повернення Грушевський, оцінюючи совєтські реалії, був налаштований радше позитивно, ніж неґативно. У квітні 1924 року на зустрічі з колишніми колеґами-есерами Всеволодом Голубовичем та Іваном Лизанівським він шкодував про спустошення України за воєнного часу, обвинувачуючи в цьому не лише більшовиків, а й українські уряди, білу армію і поляків. Водночас він дуже критично відгукувався про дріб’ язковий деспотизм більшовиків, їхню відмову легалізувати інші партії. Він уважав, що національне питання в Україні вирішено тільки наполовину, і скептично оцінював українізацію високої школи74.
Звіти ДПУ свідчать, що після повернення в Україну в політичній програмі Грушевського залишалося об’ єднання українських земель у ході майбутньої боротьби з Польщею, і так само, як до революції, він не вагався для цього шукати допомоги в Росії. Створення УССР( чи пак УСРР- Української Соціялістичної Радянської Республіки, як її називали до 1937 року, коли « Соціялістична » та « Радянська » помінялися місцями) і згодом СССР заклало набагато ліпші передумови для досягнення його мети, ніж ті, що Існували за царату. Тому до СССР Грушевський ставився здебільшого позитивно. У жовтні 1926 року він буцімто сказав про майбутнє України:
16- 11-349 241