Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 235

Розділ 4. Червона Україна
легалізувати УПСР, але дозволило окремим членам партії повернутися
в Україну за умови, що вони вийдуть з партії і засудять її діяльність33.
Про рішення Політбюра Микола Чечель дізнався від Олександра Шум-
ського на зустрічі в Москві у липні 1921 року. За словами Шумського,
рішення ухвалили ще в травні у відповідь на лист Олександра Жуков­
ського34.
Рішення Політбюра стало перемогою тих більшовицьких керівни­
ків, хто виступав за співпрацю з групою Грушевського. Самого Гру-
шевського, який сподівався на легалізацію своєї партії в Україні, це
рішення безперечно розчарувало. Всі його арґументи на користь ле­
галізації, ретельно вибудувані в контексті революційного дискурсу,
більшовики попросту відкинули. їхню позицію найвідвертіше висловив
Шумський на зустрічі з Чечелем у Москві. За його словами, більшо­
вицьке керівництво вірить, що група Грушевського щиро хоче сприяти
совєтській справі в Україні, але вважає, що легалізація УПСР матиме
радше неґативні наслідки. На пропозицію Грушевського силами есерів
привернути українське селянство на бік соціялізму Шумський відповів,
що таке розширення соціяльної бази диктатури пролетаріяту не в ін­
тересах більшовиків, бо воно підважуває комуністичний режим і поси­
лює вплив дрібної буржуазії. Більшовики ставлять знак рівности між
диктатурою пролетаріяту і диктатурою своєї партії, казав Шумський, і
не схильні ділити владу з іншими партіями. Ле галізація УПСР немину­
че створить центр тяжіння для опозиції, передусім дрібної буржуазії,
яку Шумський назвав головним ворогом комуністичної партії35. Спіль­
ний ґрунт, на якому Грушевський хотів розпочати діялог і стосунки з
більшовиками, - справу світової соціялістичної революції - майбутні
партнери не вважали достатньою причиною для легалізації некомуніс-
тичної партії.
Більшовицькі керманичі погодилися, щоби Грушевський повернувся
в Україну не як політичний діяч, а як приватна особа, яка може поспри­
яти визнанню й узаконенню режиму. Грушевський відмовився. У відкри­
тому листі 15 листопада 1921 року до голови совєтського українського
уряду Християна Раковського він висловив розчарування рішенням
комуністичного режиму не леґалізовувати УПСР і наголосив, що, від­
мовляючись співпрацювати з некомуністичними партіями, більшовики
шкодять справі соціялістичної революції в Україні. Серед загроз режи­
мові він назвав дедалі більшу бюрократизацію та проникнення в держа­
парат людей із українофобськими упередженнями, часто ворожих со-
233