Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 227

Розділ 4. Червона Україна
лами, які виступали проти перерозподілу землі, а отже, проти революції
взагалі. На його думку, вони прибрали до рук український державот­
ворчий проект, використовували досягнення української незалежнос-
ти, аби зупинити революцію, і відмовляли українському селянству в
омріяному соціяльному звільненні. З другого боку, він не приєднався
і до українських есерів та соціял-демократів, які готували збройне по­
встання проти Скоропадського в останні місяці 1918 року. На політичну
сцену він знову вийшов тільки після повстання5.
Досвід Грушевського за гетьманського режиму зблизив його з біль­
шовиками більше, ніж він міг собі уявити. На Всеукраїнському трудо­
вому конгресі, скликаному в січні 1919 року щоби замінити Центральну
Раду та й злеґітимізувати новий уряд - Директорію, Грушевський очо­
лив невелику групу делеґатів, які обстоювали створення системи рад
в Україні. Вони стверджували, що система рад - це не винахід біль­
шовиків, просто в ході революції ті запозичили її в меншовиків. Хоча
Грушевський не пішов так далеко, щоби приєднатися до лівого крила
УПСР, яке виступало за союз із більшовиками, він доводив, що укра­
їнські есери мусять підтримати совєтську систему як тимчасовий засіб.
Незабаром ця позиція коштуватиме йому політичної кар’єри. Навесні
1919 року, коли лідери Директорії обвинуватили його у змові з метою
лівого державного перевороту, Грушевський поїхав до Західної Евро-
пи як голова іноземної делегації УПСР на Другому Інтернаціоналі. На
еміграції у Відні він і його колеґи-делеґати пройшли кілька етапів у
формуванні свого ставлення до більшовицького режиму та повільно, але
твердо наближалися до визнання більшовицької влади в Україні6.
У лютому 1920 року конференція УПСР у Празі стала на позиції,
дуже близькі до позицій Грушевського й іноземної делегації, і схвалила
резолюцію про створення українського коаліційного уряду з більшо­
виків й есерів7. Тоді ж таки Центральний комітет УПСР засудив зброй­
ну боротьбу проти більшовицького режиму і дозволив членам партії
обіймати посади в органах совєтської влади в Україні8. У квітні того са­
мого року друга конференція закордонних есерів постановила визнати
совєтський уряд в Україні за умови, що він справді «стоятиме в обороні
соціяльних, національних і державних інтересів трудового люду Украї­
ни й організує її як самостійну суверенну соціялістичну совєтську рес­
публіку в етнографічних межах». Терміни «самостійна» і «суверенна»
в тому контексті не конче означали «незалежна» і стосувалися радше
майбутнього, ніж сьогодення. Отже, більшовицький режим відповідав
15 - 11-349
225