Частина друга. Нація і клас
кох питань: коли і за яких обставин уможливилася співпраця; чи було досягнуто компромісу, а якщо так, то на яких умовах; хто, врешті-решт, отримав з цього компромісу зиск.
На поклик Києва
Питання, чому Грушевський повернувся в Україну, вперше порушив 1966 року Федір Павлович Шевченко, намагаючись « реабілітувати » в УССР історика та його праці. Відповідаючи на своє питання, він охарактеризував погляди Грушевського як ліві і заявив, що той визнав досягнення більшовиків у соціялістичній революції. Метою Грушевського, доводив він далі, було не підбурювати до повстання проти совєтської влади, а й далі служити своєму народові4. Зважаючи на обмеження, які совєтський режим накинув історичній науці, Шевченко дав загалом правильну відповідь на порушене питання. На момент приїзду в Україну Грушевський справді визнав чільну роль більшовицької партії в соціялістичній революції і готовий був співпрацювати з владою у справі соціялістичного будівництва в Україні. Втім, без пояснень залишилася до цього часу зміна його поглядів між початком 1918 року і весною 1924-го.
Немає сумнівів, що ця еволюція почалася з державним переворотом, який у квітні 1918 року влаштувало німецьке командування і внаслідок якого було скинуто Центральну Раду та встановлено режим гетьмана Павла Скоропадського. Вплив квітневих подій 1918 року на Грушевського годі перебільшити. В особистому плані переворот з нього, очільника держави зробив утікача. В політичному плані він зруйнував спільний фронт українських організацій, який вдалося сформувати Грушевському, і розвів українських діячів по різних соціяльно-політичних барикадах. Багато його дореволюційних друзів з Товариства українських поступовців, від яких він відмежувався 1917-го, підтримали новий режим, зіпертий не лише на німецькій армії, а й на українських землевласниках. Давні приятелі, як-от Дмитро Дорошенко й Олександр Лотоцький, навіть здобули міністерські портфелі в гетьманському уряді, але Грушевський відмовився співпрацювати з новою владою. Він і далі вважав українську революцію процесом, який принесе українському народові не лише національне, а й соціяльне визволення. На якийсь час Грушевський відійшов від політики і навіть ховався, уникаючи можливого арешту. З одного боку, він не хотів мати нічого спільного з консервативними си
224