Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 216

Частина перша. Нація т а імперія
хи ліпша. Він озвучував і розвивав свої погляди в численних популярних
статтях, тому йому і його колегам, висловлюючи свої погляди, писа­
ли читачі-ненауковці. Такі листи збереглися в особистому архіві Гру-
шевського і дають змогу дослідити сформульовані вище питання.
Судячи з уцілілих листів, скасування офіційної заборони на заве­
зення перших томів «Історії України-Руси» збудило інтерес до праць
Грушевського серед читачів-неісториків, які писали йому про бажання
дістати примірники багатотомника187. Але, як і слід було чекати, набагато
глибше враження на широку публіку справив вихід «Ілюстрованої історії
України». Перше видання було опубліковано 1911 року, а наступного
року вийшло перероблене видання. З листів видно, що в Російській імперії
«Ілюстрована історія» була особливо популярною поміж національно
свідомої української інтелігенції та робітників. Українська мова цих
листів виказує, що їхні автори вже брали участь в українському культур­
ному, а іноді й політичному русі. Лист від учителя з Таращі О. Грунька
в серпні 1912 року свідчить, що ті, хто читав «Ілюстровану історію»,
прагнули роздобути й академічну «Історію». Але поставала проблема
грошей - українська інтелігенція в провінції не могла дозволити собі
купити всі томи академічної «Історії»188. З листів до Грушевського із Си­
біру випливає, що політичним засланцям було задорого купити навіть
примірник «Ілюстрованої історії»189. Ті, хто не зміг придбати книжку,
зверталися просто до автора. Політичний засланець Григорій Поревич
писав Грушевському з Усть-Сисольська: «Труд же Ваш остільки популяр­
ний і змістовний, що здобути його являється моїм сердечним бажанням».
І додавав, що «велике бажання усвідомити наше історичне житьє» спо­
нукало його написати автору і попросити примірник книжки190.
Ці очікування підживлювали відгуки тих, хто прочитав «Ілюстровану
історію». Вже згаданий Грунько з Таращі звірявся Грушевському:
«Сього року я з великим трудом добув собі Вашу “Ілюстровану історію
України”, котру прочитав з жаром, гаряче, навіть не передихаючи.
Там я узнав про Україну де що таке, чого не давали казені російські
учебники»191. Захват від побаченої «правди» про Україну, яку прихову­
вала офіційна російська історіографія, особливо виразний у листі
українського робітника із Сибіру Ф. Яроновецького, котрий листувався
з Левом Юркевичем, українським політичним діячем зі Львова, знайо­
мим Грушевського. Дякуючи Юркевичу за надіслані українські книжки,
зокрема за «Ілюстровану історію», Яроновецький писав: «Іще раз дя­
кую Вам за книжки, вони для мене дуже дорогоцінні, бо я таких книжок
214