Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 212

Частина перша. Нація т а імперія
Із великим захопленням Грушевський схвалював діяльність іншого
легендарного гетьмана, князя Дмитра Вишневецького. Саме його, на
відміну від Паца, Полозовича, Дашковича й Лянцкоронського, він ува­
жав справжнім лідером козацтва і передвісником Запорозької Січі. Хоча
діяльність Вишневецького за дніпровськими порогами була нетривалою
і не дуже успішною (1557 року татари змусили гетьмана з його козака­
ми залишити щойно збудоване укріплення), у цій виправі Грушевський
добачав початки Запорозької Січі. Ще одним важливим досягненням він
називав те, що Вишневецький увів козацтво у світ міжнародної політики
й уклав або пробував укласти союзи з Московією, Османською імперією
та Молдавією. Грушевський не погоджувався зі своїми попередниками,
котрі вважали дії Вишневецького «безцільними киданнями неспокійного
духу». «Але навіть в найгіршім разі, - писав історик, - хоч би се було
справедливо, все таки се явище на тлі нерухливого, шабльонового життя
нашого українського магнатства настільки надзвичайне, блискуче, що му­
сить притягнути до себе увагу кождого дослідника тодішнього житя»175.
1909 року він опублікував розвідку про образ Дмитра Вишневецького в
українському фольклорі, де доводив, що князя оспівано в народній думі
під іменем Байди176.
Крім історії перших козацьких гетьманів, важливим елементом істо­
ричного наративу XVIII століття, що його критично переглянув Гру­
шевський, була історія реформи Стефана Баторія. Грушевський не пер­
ший історик, який засумнівався у твердженні літописців XVIII століття,
нібито це польський король Стефан Баторій влаштував шеститисячну
козацьку армію, поділив її на шість полків і так створив козацтво. Тут
він ішов услід за Пантелеймоном Кулішем і Алєксандром Яблоновським
та опонував Миколі Костомарову, Володимиру Антоновичу і Дмитру
Яворницькому. Водночас він критикував погляди Влодзімєжа Яроша177
й Андрія Стороженка, на чию думку, Баторієві новації не справили ве­
ликого впливу на організацію та соціяльне життя козаків. Грушевський
уважав їх чималим кроком на шляху становлення козацтва як окремої
соціяльної групи178, а його студії цього питання, по суті, поховало
баторіївську леґенду в українській історіографії.
Ще один істотний складник старого історичного наративу, спро­
стований Грушевським, - переконання в антиунійному характері пер­
ших козацьких повстань на чолі з Кшиштофом Косинським і Северином
Наливайком. Польські автори першої половини XVII століття називали
православних «Наливайками», а православ’я - «наливайковою вірою».
210