Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Página 21
Вступ
цепції, що їх висував і просував Грушевський, стосувалися постання
нової національної ідентичносте12. Важко, ба навіть неможливо, пере
оцінити роль історії у формуванні, підтримуванні і, врешті-решт, дезін-
теґрації національної ідентичности. Кожна нація має свою оповідь, або
наратив, і згода на тому, що становить собою ця оповідь, засадничо
важлива, аби бути і залишатися нацією. Новочасність стала золотою до
бою історії, бо кардинально збільшила попит на оповіді, яких тепер по
требували не лише монархи, царедворці й дипломати, як у домодерні ча
си, а незрівнянно численніші націєтворці, представники державних еліт
і громадяни загалом. Історія, вбрана в національні шати і розподілена
як наукова дисципліна за національними «квартирами», постачала на
ціям їхні ексклюзивні оповіді, але також і надавала вкрай потрібну
легітимацію самому їхньому існуванню13.
Щодо широко обговорюваної і неабияк дражливої теми конструю
вання національних ідентичностей, то початковим пунктом мого до
слідження є ідея Бенедикта Андерсона про модерні нації як уявлені
спільноти14. Я розглядаю деконструкцію та заміну імперських ідентич
ностей на ідентичності національні в контексті парадигми творення,
руйнування та перетворення націй, що її Роман Шпор