Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 208

Частина перша. Нація т а імперія
отаманом. Грушевський визнавав роль уряду в організації козацьких
інституцій на заселених територіях або у волості, але заперечував цю
роль щодо низових (запорозьких) козаків, щодо яких він притримувався
головного принципу свого народницького світогляду й віри у творчість
народних мас загалом та українських козаків зокрема. На його дум­
ку, урядові реформи дали лише поштовх трансформації козаків у нову
соціяльну верству, а власне трансформацію здійснили самі козаки158.
Для Грушевського взаємодія України зі степом була одним із най­
важливіших чинників, які вплинули на історію українського народу, і,
очевидно, найважливішим чинником в історії козацтва. Він докладно
писав про вплив степу на українську історію у вступі до І тому159 й
аналізував колонізацію степових районів у V, VI та VII томах «Історії».
Він ретельно дослідив український колонізаційний рух у напрямку сте­
пу і представив ранню історію козацтва як невилучну частину цього
процесу.
З посиленням колонізації в Наддніпрянській Україні у другій половині
XVI століття у степ ринув величезний потік нових людей, чисельність
українських козаків швидко зростала. Згідно зі Грушевським, козацькі
лави поповнювалися коштом селян, які тікали з своїх сіл внаслідок
дедалі більшого економічного визиску з боку шляхти. Інший важливий
чинник, який надив нових людей у степ, - сам козацький статус, той
факт, що найняті на військову службу козаки не підлягали юрисдикції
місцевої влади. Грушевський показував, що інтенсивна колонізація змі­
нила сам характер козацтва. Крім козаків, які й далі вважали своїм го­
ловним заняттям військові виправи у степ, склалася інша, щораз більша
категорія людей, котрі працювали на землі, але користалися козацьким
статусом, аби уникати шляхетського визиску. Ці дві групи підтримували
одна одну, утворювали одну верству і мали взаємну користь від своєї
діяльности160. Крім поділу козаків на воїнів й орачів, Грушевський об­
говорював розшарування козаків на багатих і бідних, що ним він пояс­
нював природу конфліктів між різними козацькими групами наприкінці
XVI - на початку XVII століття. Залюднені козацькі території зазвичай
були вотчиною заможних козаків, а район нижнього Дніпра, особливо
Запорожжя, притягував бідніший елемент161.
На думку Грушевського, запроваджений урядом козацький реєстр
сприяв правовому розрізненню заможних і голоти. Він зазначав, що від
реєстрових козаків очікували не лише виконання військового обов’язку
під час війни, а й підтримання порядку серед решти козаків у мирний
206