Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 199

Розділ 3. У пошуках національної парадигми
стосунків. Серед них українська історіографічна традиція, яка не мог­
ла не вплинути на окремі настанови Грушевського. Його ворожість
до Польщі відлунює сентиментами, що їх висловлювали православні
літописці XVII й автори козацьких літописів XVIII століття, які вва­
жали католиків-поляків головними ворогами. Таку настанову заохо­
чувала російська імперська влада, починаючи від Петра І, і посили­
ла у XIX столітті імперська ідеологічна кампанія проти польських
претензій на Правобережну Україну. Саме в цій атмосфері розквітла
Антоновичева документальна школа, а Антонович і його учні змогли
закласти підвалини української національної історіографії. Звісно, вони
претендували на Правобережну Україну не так для Російської імперії,
як для власного українського проекту.
Більшу частину академічної «Історії» Грушевський написав у час
глибокої кризи польсько-українських стосунків у Галичині. Ця обстави­
на не могла не вплинути на його виклад «перехідної» доби в українській
історії. Потенціял співпраці між двома гнобленими націями, польською й
українською, в боротьбі проти спільного ворога - російської імперської
влади - так і не був реалізований, попри те що польський національний
рух позитивно вплинув на розвиток українського руху у XIX і на почат­
ку XX століття. Ця ситуація оприявнена і в стосунках двох історичних
наративів. Зрештою, саме старійшина польської історіографії Йоахім
Лєлєвель відчинив Грушевському двері для деконструкції російського
імперського наративу, заявивши 1839 року: «Найбільша з усіх леґенд і
помилок, якими сповнена історія Русі [України і Білорусі], - [уявлення],
що ця історія - синонім московської і російської історії, історії царів
та імператорів»125.
Як на інтерпретацію Грушевським польсько-українського антагонізму
зреаґували польські історики? Найкраще узагальнення їхніх поглядів
маємо в розлогій рецензії Людвіка Колянковського на IV-VI томи
«Історії» Грушевського, опубліковані 1913 року у львівському журналі
«Kwartalnik Historyczny »126. Як і більшість польських рецензентів, Ко-
лянковський відзначив надзвичайну ерудицію автора, але вважав його
бачення ролі Польщі в українській історії дуже упередженим. Він не
без підстав припускав, що причина антипольських настанов історика -
тогочасні польсько-українські стосунки в Галичині. «Тут позначилися
на Грушевському, - писав Колянковський, - теперішні винятково неґа-
тивні, напружені польсько-руські стосунки і призвели до того, що цей
197