Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Частина перша. Нація т а імперія шкодував про такий розвиток подій, він куди більше пробачав Литві, ніж Польщі. Цю аномалію почасти пояснює те, що Грушевський роз глядав укра їнську минувшину від XIV до XVI століття як історію «закріпощення української землі й українського народа сусідніми дер жавами, котрих здобутки вкінці зібрала, майже вповні, без виїмків, дер жава Польська»115. Ще одна причина його різних оцінок польського й литовського урядування в Україні, ймовірно, полягає в політичних обставинах початку XX століття, адже литовці не становили загрози то гочасному українському рухові, натомість польська національна еліта в австрійській Галичині докладала чимало зусиль, аби зупинити розвиток українського національного проекту. Існували також важливі історіографічні обставини, що вплинули на трактування Грушевським литовсько-українських стосунків у пізньо- середньовічний і ранньомодерний періоди. Деякі з них походять від традиції, спільної в російській і українській історіографіях XIX століття, розглядати Велике князівство Литовське як литовсько-руську, русь ко-литовську або просто західноруську державу. Така візія спирала ся на історії Великого князівства, в якій руські (українсько-білоруські) еліти відігравали важливу роль у політиці й урядуванні.' Інтерпретація Грушевським історії Великого князівства Литовського підхопила цю традицію, а багато його поглядів на «литовський» період української історії можна простежити до творів Максимовича, Антоновича та дослідника українського і білоруського права Міхаіла Владімірського- Буданова. Як і його попередники, Грушевський шкодував, що руські еліти XIV століття легко поступилися незалежністю, задовольнившись готовністю литовських князів прийняти місцеву політичну традицію, релігію, мову та культуру. Він писав, що руська мова стала офіційною мовою князівства, що більша частина литовської владної еліти охрести лася, одружилася з представниками руських родів, уважала свою дер жаву литовсько-руською, а себе - продовжувачами політичної традиції Київської Русі, і змагаючися з Великим князівством Московським за території колишньої Київської держави116. Історик не схвалював лише однієї тенденції в політичному житті Великого князівства Литовського - дедалі більшої залежности від Коро лівства Польського. Цей процес почався з Кревської унії 1385 року між Польщею і Литвою, а завершився повним входженням литовської держави до складу Речі Посполитої за Люблінською унією 1569 року. Грушевський уважав поступову інкорпорацію Великого князівства в 194

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 196