Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 188

Частина перша. Нація т а імперія
вався «добою українського національного відродження» і містив події
XIX століття79. Грушевський уважав цей період за апотеоз української
історії. Він писав: «Уживши старої історіософічної термінології, сі дві
доби політичного українського життя - стару, княжу, і найновішу -
народню (козацьку), можна б назвати тезою й антитезою, що дохо­
дять до сінтези в століттю українського відродження. Народні змагання
відновляють ся й прояснюють ся в світлі поступових європейських ідей
та присвоюють ся новою інтелігенцією, що появила ся на тім новім
ґрунті під впливом поступових ідей»80.
Під «старою історіософічною термінологією» історик, очевидно,
мав на увазі Геґелеву тріяду, продукт романтичної доби, яка йому та
його суч асникам у добу позитивізму здавалася застарілою. Хай там
як, але Грушевському, історикові-соціологу, як він часто себе називав,
потрібна була ця застаріла термінологія, щоби сформулювати власну
парадигму української історії. В центрі його парадигми містилася кон­
цепція відродження української нації, що корінням своїм сягала пер­
шого документа модерної української політичної думки - «Книг буття
українського народу» Костомарова, на яких виразно позначився поль­
ський месіянізм Адама Міцкевіча81. Ще в парадигмі Грушевського від­
бився вплив популярних на зламі століть соціологічних концепцій, які
спиралися на природничих науках і постулювали, що суспільства пере­
живають цикли росту, боротьби та занепаду82.
Очевидно, Грушевського так захопила трискладова парадигма
національної історії, що він використав її не лише для «довгої» істо­
рії України від доісторичних часів до тогодення, а й для коротко­
го варіянта історії - від києворуських часів до козацької доби, коли
кінець XVI та XVII століття теж фігурували як період національного
відродження. Отже, історична схема Грушевського містила два занепа­
ди і два відродження українського національного життя. Перший за­
непад стався потому, як у середині XIV століття припинило існувати
останнє українське князівство, і тривав до кінця XVI століття. Відтак
відродження кінця XVI століття, яке виявилося в піднесенні україн­
ського національного й культурного руху та козацтва. Наступний за­
непад припадає на Другу половину XVIII століття - ліквідація геть­
манщини і Запорозької Січі. Після цього занепаду настає українське
національне відродження XIX століття. Складність схеми спонукала
Грушевського запровадити такі поняття, як «перше відродження» і
«друге відродження», що їх він часто вживав у 1920-х роках83.
186