Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Página 182
Частина перша. Нація т а імперія
колись переважали на українських землях, насправді об’єднувало ба
жання зупинити «націоналізацію» історії України. Одним із способів це
зробити було відмовити їй у праві використовувати назву, відмінну від
тих, які побутували в обох раніше панівних історіографічних традиціях.
Установити тяглість української історії - важливе завдання проек
ту Грушевського, і назва «Історія України-Руси» - лише один із най
очевидніших його проявів. «Клеєм», за допомоги якого Грушевський
збирався поєднати різні періоди української історії і створити послі
довний виклад, була історія народу. Цей історіографічний підхід най-
красномовніше сформульовано в його інавгураційній лекції у Львів
ському університеті: «Я вийшов за границі хронологичні свого курсу,
щоб показати, як тісно й нерозривно сполучені між собою всі периоди
істориї Руси, як одні й тіж змагання народні, одна й таж головна ідея
переходить через увесь той ряд віків, в так одмінних політичних і куль
турних обставинах. Тільки з зазначеної точки нам ясно визначить ся
єдність, сей зв’язок і заступить механичне сполученнє окремих периодів.
Народ, маса народня, звязує їх в одну цілість, і єсть і повинний бути
альфою і омегою історичної розвідки»40.
Від самого початку наукової кар’єри Грушевський ставив народ у
центр своїх історичних праць. У політичному сенсі це відбивало по
гляди київських народницьких гуртків другої половини XIX століття.
У науковому сенсі його можна пов’язати з творами Миколи Косто
марова, котрий наголошував важливість етнографічного підходу в іс-
торієписанні61. Обидві ці тенденції перепліталися в колі, що його сфор
мували в Київському університеті Володимир Антонович та його сту
денти, це коло й було інтелектуальною колискою Грушевського.
Не дивно, що дві головні теми інавгураційної лекції Грушевського у
Львівському університеті відповідають центральним темам інавгураційної
лекції Антоновича у Київському університеті 1870 року, а також вступ
ним лекціям останнього до курсу з історії Галицької Русі й україн
ського козацтва, які він читав на початку 1870-х років. Як і Анто
нович, Грушевський уважав, що завдання історика - вивчати історію
народу, на відміну від історії держави, і наголошував важливість нау
кової об’єктивности в історичному дослідженні42. Серед висловлених
Антоновичем поглядів, що позначилися на інтерпретаціях Грушевсько
го, - розуміння української минувшини яко тяглого процесу від старо
давніх часів до сучасности; уявлення про києворуську історію як ре
зультат узаємодії князів, їхніх дружин і простолюду; позитивна оцінка
180