Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Розділ 3. У пошуках національної парадигми нина Михайла Грушевського38. Барвінський уважав антологію праць з української історії засобом підняти рівень національної свідомости української інтелігенції. Це вже було відходом від нігілістичного по гляду на українську історію, який на початку 1860-х років висловлював Танячкевич. У спогадах 1913 року Барвінський так пояснював рішення видати антологію: «З дотогочасного досьвіду зібраного на основі діяльности філії “Просьвіти” і “Руської Бесіди” в Тернополі, закладин читалень на Поділю і популярних викладів та вечерниць в них устро- юваних я впевнив ся, що й нашій осьвіченій вер стві суспільности по треба поглиблення єї народної свідомости, а се можна би осягнути з підмогою основного пізнання нашої минувшини. Популярні книжочки мої з “Історії Руси” видані товариством “Просьвіта” не могли на мій погляд заспокоїти сеї потреби, не могли нашій інтеліґенциї дати основ ного історичного знання, а у нас тоді не було повного образу істориї України-Руси для освіченої верстви нашої суспільности»39. 1886 року з метою представити «повну картину» національної історії Барвінський почав видавати «Руську історичну бібліотеку». Щоби визначитися зі змістом серійних томів, які слід було перекласти з польської і російської (дуже мало історичних праць існувало тоді українською), Барвінський відвідав у Києві Володимира Антоновича. Той підтримав ініціятиву Барвінського як дієвий спосіб підняти націо нальну свідомість і рекомендував праці, які варто завести до задуманої історичної бібліотеки. Зокрема, він запропонував почати серію укра їнським перекладом загального огляду української історії Стефана Качали, а далі друкувати окремі монографії на теми від княжих часів до сучасности. Серед них мали бути праці самого Антоновича, а також численні дослідження з української історії Миколи Костомарова40. «Руська історична бібліотека» стала колосальним успіхом. Загалом за 1886-1904 роки вийшло друком двадцять чотири томи41. Крім книжок відомих українських істориків, до серії входили праці супротивників української ідеї, зокрема дослідження Дмітрія Іловайського (про історію Київської Русі і Велике князівство Литовське) та Івана Линниченка (про соціяльний устрій Галицької Русі)42. Отже, якщо говорити про запро вадження ідей Іловайського в українську історіографію, Барвінського можна вважати предтечею Грушевського, особливо це стосується антинорманістських поглядів Іловайського43. Популяризація Барвін- ським антинорманістських ідей у випусках «Руської історичної бібліо теки» викликала неґативну реакцію декого з активістів українського 173

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 175