Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Частина перша. Нація т а імперія важливому періоді в дискусії про поґодінську теорію. Як уже сказано, з цих студій виросла згодом перша монографія Грушевського «Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия» (1891)172, яка зробила йому ім’я в українських і російських наукових ко лах. Отже, до історичного цеху він вступив у лавах опонентів Поґодіна. Що думав Грушевський про поґодінську теорію в час, коли вийшла його монографія, і в чому полягає його внесок до наукової дискусії, яка точилася вже понад тридцять років і захопила найбільших автори тетів? Треба сказати, що історик обговорював різні аспекти поґодінської теорії не лише в «Очерке истории Киевской земли», а й у багатьох статтях та рецензіях, а також у першому і третьому томах своєї ака демічної «Історії». Всі ці праці дають добре уявлення про його вне сок в дискусію і дозволяють простежити еволюцію його поглядів на різні аспекти проблеми. Внесок Грушевського вагоміший в історичному аналізі поґодінської теорії, ніж у мовознавчому, де він покладався на чужі дослідження. Заяви прихильників поґодінської теорії, ніби мова літературних пам’яток києворуської доби майже не зазнала впли ву українських діялектів, Грушевський заперечив, покликаючись на дослідження, які доводили, що київські літературні твори XI століття згодом склали окремий східноукраїнський корпус східнослов’янської літератури. Він також припустив, що «літературний київський рух був не льокальним, а загальним: в нім брали участь і місцеві й прихожі люде, і тут могла виробити ся свого рода загальна мова, як грецька ko iv t | » ш . Історичну критику поґодінської теорії Грушевський зосереджував довкола трьох головних питань. Перше - етнічне походження руських племен полян і сіверян, які становили ядро Київської держави. Друге - якою мірою монголи зруйнували Київську землю і чи настільки, що це викликало знелюднення реґіону. Третє питання стосувалося гаданого виходу населення з полянської землі відразу по монгольській навалі та пізніший прихід на його місце мігрантів із Західної України. У дискусії про етнічне походження племен полян і сіверян Гру шевський висловився трохи несподівано. Наприкінці 1890-х років його думки про етнічне походження полян спитався хорватський філолог Ватрослав Яґіч, професор Петербурзького і Віденського університетів174, один із найфаховіших критиків Соболєвського. Відповідь Грушевського він опублікував в одній зі своїх статтей, де стверджував, що немає підстав вважати, ніби поляни належали до великоруської мовної групи. Суть аргументів Грушевського зводилася до того, що поляни не могли 146

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 148