Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Seite 131

Розділ 2. Делімітація минулого «одинокими науковцями, котрі відчували (радше ніж могли довести) такий зв’язок». Дмитра Багалія та Михайла Грушевського він охарак­ теризував як науковців, які розглядали історію цих двох періодів не у пов’язанні, а в протиставленні". Знаний фахівець із історії античности, професор у Петербурзькому, Вісконсинського та Єйлського університетів, у царині слов’янської історії Ростовцев був, на жаль, дилетантом. Зв’язок між дослов’янською та слов’янською історією регіону, який він називав Південною Росією, українські історики досліджували задовго до виходу його книжки, зо­ крема Грушевський відзначив його ще в інавгураційній лекції 1894 року у Львівському університеті: «Археологичні розвідки народів руських на їх сучасних оселях не знаходять, як тільки в стані вже значно високої куль­ тури. На сіх оселях вони мали попередників в культурнім життю з инчих народів, з инчих рас, що пережили довгий период початкової культури, яка сягає найдавніших часів, часів давньо-камьяних (палеолітичних). Та давня раса не щезла, вона мешкала разом з словянськими приходнями і злилась в одну нацию з ними»100. Тому в рецензії на книжку Ростовцева, написаній 1925 року, Грушевський засумнівався в новизні його підходу, адже вплив дослов’янських культур на пізніші слов’янські поселення чітко показали українські автори в раніших дослідженнях. Він покли­ кався на праці київських істориків 1880-х - 1890-х років і завважу­ вав, що ще Антонович у лекціях 1893 року, натхнений археологічними знахідками Вікентія Хвойки, розкрив переплетення історичних культур і рас у київському регіоні. «В І томі своєї історії України, - писав Грушевський, - що вийшла кілька років по тім, я старався зробити те саме для цілої України»101. Справді, пошуки витоків української історії привели Грушевського у дослов’янські та доісторичні часи. На початку першого тому «Історії України-Руси» він інтерпретує українське минуле як історію території, що її населяють українці наприкінці XIX століття. «Історія нашого краю як території - як простого суходолу зачинаєть ся доперва з останніх ґеольоґічних формацій», - писав Грушевський у першому абзаці дру­ гого розділу (тобто першого, якщо оминути вступні зауваги) першого тому «Історії»102. Він чимало уваги приділив археологічним знахідкам на території України, які належать до палеолітичної та неолітичної культур, а також до мідної, бронзової й залізної доби. Один розділ присвячено історії грецьких колоній у Північному Надчорномор’ї, кі- мерійцям, скитам, сарматам та решті народів, які замешкували терени 9 - 1 1 -3 4 9 129