Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Seite 131
Розділ 2. Делімітація минулого
«одинокими науковцями, котрі відчували (радше ніж могли довести)
такий зв’язок». Дмитра Багалія та Михайла Грушевського він охарак
теризував як науковців, які розглядали історію цих двох періодів не у
пов’язанні, а в протиставленні".
Знаний фахівець із історії античности, професор у Петербурзькому,
Вісконсинського та Єйлського університетів, у царині слов’янської
історії Ростовцев був, на жаль, дилетантом. Зв’язок між дослов’янською
та слов’янською історією регіону, який він називав Південною Росією,
українські історики досліджували задовго до виходу його книжки, зо
крема Грушевський відзначив його ще в інавгураційній лекції 1894 року у
Львівському університеті: «Археологичні розвідки народів руських на їх
сучасних оселях не знаходять, як тільки в стані вже значно високої куль
тури. На сіх оселях вони мали попередників в культурнім життю з инчих
народів, з инчих рас, що пережили довгий период початкової культури,
яка сягає найдавніших часів, часів давньо-камьяних (палеолітичних). Та
давня раса не щезла, вона мешкала разом з словянськими приходнями і
злилась в одну нацию з ними»100. Тому в рецензії на книжку Ростовцева,
написаній 1925 року, Грушевський засумнівався в новизні його підходу,
адже вплив дослов’янських культур на пізніші слов’янські поселення
чітко показали українські автори в раніших дослідженнях. Він покли
кався на праці київських істориків 1880-х - 1890-х років і завважу
вав, що ще Антонович у лекціях 1893 року, натхнений археологічними
знахідками Вікентія Хвойки, розкрив переплетення історичних культур
і рас у київському регіоні. «В І томі своєї історії України, - писав
Грушевський, - що вийшла кілька років по тім, я старався зробити те
саме для цілої України»101.
Справді, пошуки витоків української історії привели Грушевського
у дослов’янські та доісторичні часи. На початку першого тому «Історії
України-Руси» він інтерпретує українське минуле як історію території,
що її населяють українці наприкінці XIX століття. «Історія нашого краю
як території - як простого суходолу зачинаєть ся доперва з останніх
ґеольоґічних формацій», - писав Грушевський у першому абзаці дру
гого розділу (тобто першого, якщо оминути вступні зауваги) першого
тому «Історії»102. Він чимало уваги приділив археологічним знахідкам
на території України, які належать до палеолітичної та неолітичної
культур, а також до мідної, бронзової й залізної доби. Один розділ
присвячено історії грецьких колоній у Північному Надчорномор’ї, кі-
мерійцям, скитам, сарматам та решті народів, які замешкували терени
9 - 1 1 -3 4 9
129