Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 129

Розділ 2. Делімітація минулого
дослідження, і він закидав Грушевському намагання замінити історію
етнографією93. На противагу прагненням Грушевського деконструюва-
ти старий імперський історичний наратив за допомогою національного
підходу він уживав віджилу державницьку арґументацію.
Якщо інтелектуальна відповідь на спроби Грушевського здекон-
струювати імперський історичний наратив і замінити його трьома на­
ціональними забарилася на довгих тринадцять років, то політичні на­
слідки невизнання його поглядів більшістю російських і малоруських
колеґ відчулися майже одразу. Нова схема Грушевського та особливо
її застосування в «Очерке истории украинского народа» (1904) здобули
йому в російських наукових колах репутацію речника «українського
сепаратизму». Історик писав в автобіографії, що «вороги українства
справедливо добачили історичне оправданнє національних українських
змагань та програми української автономії»94. Ті самі сили зашкодили
призначенню Грушевського на катедру російської історії в Київському
університеті 1908 року95.
Пошуки витоків
Важко перебільшити значення міту походження для будь-якого на­
ціонального наративу. Одна з неодмінних вимог національної мітоло-
гії і національної історіографії (тією мірою, якою вони взаємонакла-
даються) - кожна нація мусить мати власний міт походження, який
вона не поділяє з жодною іншою нацією, інакше міт не виконуватиме
своєї основної функції - узаконити існування певної нації, наділяючи
її стародавнім і бажано героїчним минулим. Тому національні нара-
тиви пригноблених націй не можуть мати тих самих мітів заснуван­
ня, на яких ґрунтовано наративи імперських націй: слід виробити нові
міти або в крайньому разі привласнити частину імперського наративу.
Національних будителів XIX і початку XX століття захоплювали сховані
в темряві віків витоки їхніх націй, що перетворювало батьків модерних
націй на істориків і навпаки96.
Грушевський шукав витоків української нації в той самий час, коли
багато його колеґ у Центральній і Західній Европі так само з ’ясовували
доісторичні витоки своїх націй і шукали коренів на початках історії. У
своїй «Історії України-Руси» Грушевський згадав про одну таку спро­
бу, яку здійснили німецькі історики Матеус Мух і Ґустав Косина. Вон(і
127