Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 116

Частина перша. Нація т а імперія
рівняно розлого, але тільки як підґрунтя «малоросійського» питання,
що постало в російській зовнішній політиці у середині XVII століття.
З концептуального погляду, він трактує «малоросійське» питання як
будь-яке інше питання російської зовнішньої політики XVII століття,
скажімо, «балтійське» чи «східне»29. Ключевський намагався узаконити
традиційний підхід імперської російської історіографії, наголошуючи
особливу вагу великоруської національности у «всеросійській» історії.
Він стверджував, що більшість «російського» населення після занепаду
Київської Русі перебралася на Верхню Волгу і що «російські сили», які
осіли у фінських лісах на Оці й Верхній Волзі, підхопили й продовжили
«разбитое национальное дело Киевской Руси»30. Ключевський також на­
голосив роль великоросів у «всеросійській» історії, заявивши, що вони
становили понад дві третини цілого «російського» населення імперії,
мовляв, великоросів було втричі більше за малоросів, а малоросів утричі
більше за білорусів31.
Готуючи лекції у 1903-1904 роках до перевидання, Ключевський,
імовірно, почувався зобов’язаним краще висвітлити історію «інших ро­
сіян». Він помітно розширив виклад про поділ «російської» народности
на дві гілки і більше уваги приділив «малоросійському» питанню. За
час між літографічним виданням його лекцій у середині 1880-х років
та публікацією на початку XX століття українське питання як ніколи
раніше постало на черзі дня науки. Тепер Ключевський мусив пояс­
нити, чому він, російський національний історик, оминув інші частини
історії «російської» народности. «Бросив в изучаемом периоде бегльїй
взгляд на судьбу юго-западной Р у т , - писав він в одному з доповнень
до первинного тексту, - ми надолго випустили ее из вида, чтоби со-
средоточить все своє внимание на северо-восточной половине Русской
земли, на верхневолжской отчине суздальских Всеволодовичей. Такое
ограничение поля наблюдения - неизбежная уступна условиям наших
занятий. Ми можем следить только за господствующими движениями
нашей истории, плить, т а к сказать, ее фарватером, не уклоняясь
к береговим течениям. В области верхней Волги сосредоточивались
с X III в. наиболее крепкие народние сили, и там надобно искать за-
вязки основ и форм народной жизни, которьіе потом получили господ-
ствующее значение » гг.
У новій політичній і культурній атмосфері Російської імперії симпто­
матично те, що пояснення Ключевського навряд чи могли задовольнити
як поборників окремішньої української історії на кшталт Грушевського,
114