Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Розділ 2. Делімітація минулого речно, набагато продуманіша за поґодінську, хоча теж зіперта на ідеї депопуляції Київської землі та міграції принаймні частини населення на північний схід. На відміну від Поґодіна, Ключевський не вірив в існування велико росів і малоросів у Х-ХІІ століттях і волів говорити або про донаціональний «етнографічний матеріял», або про «російські, а з ча сом усеросійські народ і державу». Хоча початок знелюднення Київської землі він датував XII століттям, а корені поділу російської народности шукав у міграціях XIII століття, він не вживав поняття «великоруський» і «малоруський» стосовно груп східнослов’янського населення до XV століття. Саме тоді, за його схемою, слов’янське населення Верхньої Волги пересунулося на Середню Волгу і Дон і почався великоруський період російської історії. Формування малоруської гілки «російського» народу пов’язано, на думку Ключевського, з розселенням у Подніпров’ї вихідців із Польщі, Галичини та Волині, чиї предки нібито залишили Київську землю у XIII столітті. Він також припускав, що до формуван ня «малоруського племені» долучилися тюркські кочовики зі степу, які рушили туди після занепаду Київської Русі27. Те, як Ключевський у рамках усеросійської парадигми розглядав різні елементи української історії, вдало ілюструвало «ірраціональності» традиційної схеми «русскої» історії, описані Грушевським. У статті 1904 року Грушевський доводив, що традиційний російський наратив, перенісши у XIII столітті фокус уваги з Київської Русі на Володимиро- Суздальське князівство, втрачає інтерес до дальшої історії України та Білорусі, за винятком кількох епізодів, які з тих чи тих причин залучено до всеросійського наративу: «З історії українсько-руських і білоруських земель, що лишилися поза границями Московської держави, часом бе руться деякі важніші епізоди (як держава Данила, сформування Ве ликого Князівства Литовського і унія з Польщею, церковна унія, війни Хмельницького), часом не беруться зовсім, а в кожнім разі з прилу ченням до російської держави сі землі перестають бути предметом сеї історії»28. Сюжети з «західноруської» історії Ключевський розглядає у спосіб, який теж дуже нагадує традиційну схему російської історії в статті Грушевського. Він починає свій наратив із часів Яґайла, аналізує наслідки Люблінської унії (1569), що створила польсько-литовську Річ Посполиту, далі пише про освоєння українського степу і переходить до боротьби козаків за «російську віру й народність». Усі ці події він викладає по- 8 * 11-349 113

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 115